Виступаючи у штаб-квартирі Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, Папа Лев XIV закликав до глобальних дій, які виходять за межі гасел і декларацій. Він засудив використання голоду як зброї під час конфліктів і вказав на потребу визволитися від апатії, яка схильна виправдовувати існування голоду як неминуче.
Про це пише Vatican News.
«Серце Папи, яке не належить йому самому, а належить Церкві і, в певному сенсі, всьому людству, зберігає віру в те, що, якщо буде подолано голод, мир стане родючим ґрунтом, з якого виросте спільне благо всіх народів», – сказав Папа Лев XIV на початку свого слова, виголошеного в штаб-квартирі Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO). Візит, який відбувся 16 жовтня 2025 р., у Всесвітній день продовольства, був приурочений до 80-річчя цієї організації, метою якої є подолання голоду. Святіший Отець наголосив, що хоч минуло 80 років, виклик досі залишається актуальним, і всі повинні зробити свій внесок у подолання цієї проблеми. «Той, хто страждає від голоду, – сказав він, – це не чужа особа. Це мій брат, я повинен допомогти йому без зволікання».
Не статистика, а розбиті життя
Промовляючи з трибуни організації, осідок якої знаходиться в Римі, Глава Католицької Церкви наголосив, що досягнення амбітної мети «Fame Zero» буде можливим, якщо «буде реальна воля зробити це, а не лише урочисті заяви». «Необхідно, хоч і вкрай сумно, згадати, що, незважаючи на технологічний, науковий і виробничий прогрес, 673 мільйони людей у світі лягають спати, не поївши. А ще 2300 мільйонів не можуть дозволити собі харчування, яке є достатнім з точки зору поживної цінності. Ці цифри не можна розглядати як прості статистичні дані: за кожною з них стоїть зруйноване життя, вразлива громада», – сказав він, вказуючи на те, що це є «очевидним знаком панівної нечутливості, бездушної економіки, сумнівної моделі розвитку і несправедливої та непосильної системи розподілу ресурсів». І дозволити на те, щоб в час, коли «наука продовжила надію життя», мільйони людей були жертвами голоду є «колективною поразкою, етичним викривленням, історичною провиною».
Їжа як зброя
Святіший Отець висловив занепокоєння тим, що дедалі частіше бачимо використання продовольства як зброї під час війни, віддаляючи той консенсус, підтримуваний протягом цих восьми десятиліть, що «штучно створений голод є воєнним злочином». Він нагадав, що «міжнародне гуманітарне право забороняє без винятків атакувати цивільне населення та блага, необхідні для виживання населення». «Все це, здається, забулося, оскільки ми з болем спостерігаємо за постійним використанням цієї жорстокої стратегії, яка прирікає чоловіків, жінок і дітей на голод, відмовляючи їм у найелементарнішому праві: праві на життя», – мовив Папа, наголошуючи, що так далі не може тривати, бо «голод не є призначенням людини». За його словами, голод «не є лише проблемою, яку треба вирішити», йдеться про «голос, який підноситься до неба та вимагає швидкої відповіді». Би спільна боротьба, в якій «ніхто не може залишатися осторонь».
Гаслами голод не здолати
Як підкреслив Глава Католицької Церкви, сьогодні ми є свідками «обурливих парадоксів». «Як можна і далі миритися з тим, що тонни продовольства викидаються як відходи, в той час як безліч людей борсаються у пошуках їжі серед сміття? Як пояснити нерівність, яка дає змогу небагатьом мати все, а багатьом – нічого? Чому не покласти негайно край війнам, які знищують поля ще раніше, ніж міста, доходячи навіть до сцен, недостойних людського стану, коли життя людей, а особливо дітей, замість того, щоб бути захищеним, обривається, коли вони, доведені до стану шкіри та костей, вирушають на пошуки їжі?» – запитував він, наголошуючи на тому, що світ не може й надалі спостерігати за цими жахливими явищами, яким «слід якомога швидше покласти край». За словами Святішого Отця, настав час поставити собі запитання про те, чи прийдешні покоління заслуговують на такий світ.
«Ми не можемо обмежуватися проголошенням цінностей. Ми повинні втілювати їх у життя. Слогани не виведуть зі злиднів. Необхідно терміново побороти цю жорстку політичну парадигму, спираючись на бачення, яке переважує над панівним прагматизмом, що підміняє людину вигодою. Недостатньо закликати до солідарності: ми повинні гарантувати продовольчу безпеку, доступ до ресурсів та сталий розвиток сільських територій», – наголосив Лев XIV.
Співпраця всіх
У цьому контексті Папа наголосив на влучності цьогорічного гасла Всесвітнього дня продовольства, яке звучить: «Рука в руку задля кращого харчування та кращого майбутнього». За його словами, в цей час, «позначений поділами і протиріччями», посуватися поєднаними узами співпраці – це не лише ідеал, а заклик до дії. Не вистачить вивішувати красномовні плакати на стіни, слід «взяти на себе оновлені зобов’язання». «Заклик крокувати вперед разом, у братерській злагоді, має стати керівним принципом, що визначає політику та інвестиції, адже лише завдяки щирій і постійній співпраці можна забезпечити справедливу та доступну для всіх продовольчу безпеку. Лише об’єднавши наші зусилля, ми зможемо побудувати гідне майбутнє, в якому продовольча безпека утвердиться як право, а не як привілей», – сказав Святіший Отець, відзначаючи роль внеску жінок у боротьбу з голодом і сприяння цілісному розвитку, який не всюди належно цінується. Оскільки жінка «є першою, хто чуває над хлібом, якого бракує, сіє надію в борозни землі та замішує майбутнє руками, шорсткими від праці», то «визнати та цінувати її роль – це питання не лише справедливості, але й гарантія людянішого та сталішого харчування».
Справжня багатосторонність, яка чує кожного
Беручи до уваги міжнародний характер цього форуму, Глава Католицької Церкви наголосив на важливості багатосторонності «перед обличчям загрозливих спокус, які стараються піднестися як автократичні в багатополярному й дедалі більше взаємопов’язаному світі». За його словами, необхідно «сміливо переосмислити способи міжнародної співпраці», адже бідні країни «очікують з надією, що їхній голос буде почутий без фільтрів» і що вони будуть учасниками прийняття рішень, а не лише адресатами «вирішень, заготованих у віддалених офісах, продиктованих засіданнями, опанованими ідеологіями». «Сьогодні ми не можемо більше обманювати себе думкою, що наслідки наших невдач торкаються лише тих, кого не видно. Голодні обличчя багатьох людей, які досі страждають, кидають нам виклик і спонукають переглянути наш спосіб життя, наші пріоритети та наш спосіб життя в сучасному світі загалом», – сказав Папа, додаючи: «Як ми можемо забути всіх тих, хто приречений на смерть і страждання в Україні, Газі, Гаїті, Афганістані, Малі, Центральноафриканській Республіці, Ємені та Південному Судані, згадуючи лише деякі з місць на планеті, де бідність стала насущним хлібом для багатьох наших братів і сестер? Міжнародна спільнота не може відвернутися. Ми повинні прийняти їхній біль як свій».
Як підкреслив Лев XIV, ми не можемо прямувати до справедливішого суспільного життя, якщо не будемо готовими «звільнитися від апатії, яка виправдовує голод», мовляв, йдеться про «проблему, яку неможливо вирішити, або відповідальність інших», яка нас не стосується. Не можна вимагати щось від інших, занедбуючи свої обов’язки, неможливо надіятися на кращий світ, «якщо ми не готові ділитися тим, що ми самі ж отримали».
Голод має різні обличчя
Підсумовуючи, Папа сказав, що молитися за керівництво та працівників FAO, призиваючи на них благословення Бога, «Який піклується про вбогих, голодних і беззахисних». «Нехай же Він обновить у кожному з нас ту надію, яка не розчаровує. Виклики, що стоять перед нами, є величезними, але величезними є також і наш потенціал та можливі напрямки дій!» – наголосив він. Святіший Отець також зазначив, що «голод має багато імен і тяжіє над усім людським родом», бо кожна людина відчуває голод не лише за хлібом, але й «за усім тим, що сприяє її дозріванню та зростанню в напрямку того щастя, для якого ми були створені».
«Існує голод віри, надії та любові, який повинен бути спрямований у глобальну відповідь, яку ми покликані дати разом. Те, що Ісус сказав своїм учням перед голодною юрбою, залишається фундаментальним і нагальним викликом для міжнародної спільноти: “Дайте ви їм їсти”. З невеликим внеском учнів Ісус здійснив велике чудо», – сказав Святіший Отець, запевнивши тих, хто трудиться над подоланням трагедії голоду, в підтримці й зусиллях Святого Престолу й церковних інституцій.
