Приймаючи учасників семінару, зосередженого на постаті кардинала Рафаеля Меррі дель Валя, Державного Секретаря Папи Пія Х, Лев XIV поділився деякими думками про риси, якими повинна відзначатися людина на служінні Христові та його Церкві.
Про це пише Vatican News.
«Той, хто служить у Церкві, не повинен шукати переважання свого голосу, але дбати, щоби промовляла Христова істина», – наголосив Папа Лев XIV, зустрічаючись у понеділок, 13 жовтня 2025 р., з учасниками семінару, присвяченого постаті Слуги Божого кардинала Рафаеля Меррі дель Валя з нагоди 160-річчя від дня його народження.
Професійна компетентність і пастирська близькість
Згаданий церковний діяч прийшов на світ у Лондоні в сімʼї іспанського дипломата, його ж матір’ю була англійка. Сформувавшись у багатокультурному середовищі та відчувши покликання до священства, в період великих викликів він поступив на дипломатичну службу Святого Престолу, а Папа Лев XIII доручив йому займатися деякими делікатними справами. У віці лише 38 років святий Пій Х ввів його до Колегії кардиналів і призначив своїм Державним Секретарем. «Далі розпочався шлях вірності, виваженості та відданості, який зробив його однією з найвизначніших постатей папської дипломатії XX століття. Однак він був не лише кабінетним дипломатом: у Римі він багато часу проводив серед дітей та молоді району Трастевере, яких катехизував, сповідав та супроводжував з любов’ю», – відзначив Лев XIV, наголошуючи на цьому поєднанні двох вимірів: професійного дипломатичного служіння та пастирської близькості.
Не шукати похвали
У церковних колах кардинал дель Валь відомий молитвою, яку він уклав під назвою «Літанія покори», на деяких аспектах якої Святіший Отець зупинився окремо, зауваживши, що вони дають напрямні для всіх, хто виконує керівні обов’язки в Церкві, і для дипломатів Святого Престолу. «Від прагнення шукати похвалу… Визволи мене, Господи», – молився Слуга Божий, на що Папа Лев XIV зауважив, що спокуса признання постійно присутня в житті тих, хто виконує відповідальні обов’язки, але кардинал розумів, що «єдиним справжнім тріумфом» є могти сказати наприкінці дня: «Господи, як там, де Ти бажаєш, роблю те, що Ти мені доручаєш сьогодні».
Він був близьким до Бенедикта XV і Лева XIII, безпосереднім співробітником Пія X, і міг думати, що є незамінним, але молився: «Від прагнення бути запитуваним про поради… визволи мене, Господи!». За словами Святішого Отця, цим він показує, в чому полягає завдання дипломата: «докладати зусилля для того, щоби Божа воля сповнялася через Петрове служіння, переступаючи через особисті інтереси».
Не боятися втратити помітність
«Від боязні впокорення… визволи мене, Господи!» – коментуючи цей фрагмент з молитви, Папа зауважив, що після смерті Пія X кардинал дель Валь отримав інші призначення, але «старався далі служити з такою ж вірністю». Цим він показав, «що його обов’язки були не п’єдесталом, а шляхом відданості», бо «справжній авторитет ґрунтується не на посадах і титулах, а на свободі служіння, також і далеко від прожекторів». У цьому ж дусі звучить прохання: «Від прагнення знаходити схвалення… визволи мене, Господи!». За словами Святішого Отця, він розумів, що «плідність християнського життя залежить не від людського схвалення, а від витривалості тих, хто, з’єднавшись із Христом, як гілка з виноградною лозою, приносить плоди в належний час».
