У інтерв’ю для Vatican News секретар Дикастерії у справах культури та освіти поділився роздумами про потенціал штучного інтелекту та застереження, які стосуються поглиблення соціальної нерівності.
Про це пише Vatican News.
«Штучний інтелект – це одна з найскладніших проблем, з якою ми зіткнемося в майбутньому», – зазначив монсеньйор Карло Марія Полвані, Секретар Дикастерії у справах культури та освіти, в інтерв’ю для ватиканських медіа, розповідаючи про вплив нових технологій на людство. Розмова відбувалася в контексті нещодавньої появи Зауваги «Antiqua et Nova» про взаємозв’язок між штучним інтелектом (ШІ) і людським інтелектом, який є результатом спільних роздумів Дикастерії доктрини віри та Дикастерії у справах культури та освіти, а також Саміту з питань штучного інтелекту, який відбувався у Парижі від 10 до 11 лютого 2025 року.
Необхідність контролю над ШІ
Монсеньйор Полвані вказав на важливість документа «Antiqua et Nova», який аналізує місце штучного інтелекту (ШІ) в історії раціональності та інтелекту в класичній філософії та антропології. Він порівняв революцію штучного інтелекту із промисловою революцією, яку людство вже переживало в історії. «Ми стоїмо перед дуже великими змінами, які можна порівняти з соціологічними та антропологічними потрясіннями того часу, – зазначив він. – Складніше передбачити ступінь цих змін: чи вони будуть вдесятеро більшими, в сто разів більшими чи навіть в тисячу разів?». За його словами, Церква не може мовчати перед обличчям явища такого масштабу та докладає зусилля, щоб проаналізувати переваги та небезпеки ШІ, не впадаючи в крайнощі. У цьому контексті Секретар Дикастерії у справах культури та освіти навів приклад однієї лікарні в Парижі, яка використовує штучний інтелект для виявлення випадків раку молочної залози, що дозволяє зберегти чималу кількість життя людей. Але з іншого боку, ШІ може спричинити соціальну нерівність, вирішуючи без участі людини чи лікаря, яка жінка повинна першою отримати лікування.
«Технологія стає проблемою в собі, коли ми стараємося проаналізувати, як люди інтерпретують її під час використання. Додатковою проблемою ШІ порівняно з іншими інструментами, такими як телебачення, радіо чи іншими технологічними досягненнями, є те, що він працює сам по собі. На відміну від радіо чи телевізора, які мені доводиться вмикати і вимикати, штучний інтелект, одного разу запрограмований на вирішення певної проблеми, буде продовжувати це робити, і не лише продовжуватиме, але й ставатиме дедалі більш здатним до цього, адже зберігатиме більше деталей і більше даних. Його програмне забезпечення буде працювати краще», – зазначив монсеньйор Полвані, вказуючи на ризик того, що наше життя практично вийде з-під нашого контролю. Крім того, він наголосив на тому, що розвиток ШІ раніше не був добре врегульований. А тому сьогодні необхідно обмежити його небезпечні наслідки, перший з яких: позбавлення людини її гідності вибирати і визначати. Тому ШІ потрібно тримати «в певних рамках цілей, визначених людством».
Антропологічна небезпека
Одне із запитань стосувалось взаємозв’язку ШІ та християнської віри. Відповідаючи, Секретар Дикастерії у справах культури та освіти зазначив, що штучний інтелект може вплинути на питання віри у контексті змін у антропології. Наприклад, богословська католицька антропологія розглядає природу як вмістилище благодаті, не протиставляючи одне й інше, за винятком гріха. Натомість технології можуть сильно вплинути на антропологію, крайнім прикладом чого є рух, який відображений у поглядах представників трансгуманізму. «Вони вважають, що homo sapiens – це така ж тварина, як і всі інші, такий же вид, як і всі інші, і що штучний інтелект допоможе нам стати іншим homo, надлюдиною. Це, звичайно, означало б знищення людського роду. Це означало б заперечення того, що людина як людина має привілей бачити свого Бога, втіленого в людині», – підкреслив монсеньйор Полвані.
Йти вперед з надією
Секретар Дикастерії у справах культури та освіти зазначив, що штучний інтелект – це одна з найскладніших проблем, з якою ми зіткнемося в майбутньому і необхідно мати надію на те, що людина зможе відповісти на ці виклики. У цьому переконаний Папа Франциск та Католицька Церква. «Безумовно, будуть періоди, коли ми будемо робити помилки, людство завжди їх робило, але це не означає, що ми повинні впадати у відчай і думати про якийсь Армагедон. Це не є так. Надія дає нам впевненість, що людина врешті-решт переможе і зможе добре використовувати цей інструмент», – сказав він. За словами монсеньйора Полвані, ШІ можна використати для чинення добра та покращення життя людей, зокрема, для зниження рівня соціальної нерівності. Крім того, дані, які накопичує ШІ, повинні мати репрезентативний характер, а тому присутність християн у цій галузі є важливою, щоб ШІ справді представляв колективне знання. «Якби ми мали ШІ 500 років тому, ми могли б врятувати мови Мексики, Бразилії та Амазонії», – зауважив монсеньйор Полвані. У цьому контексті Секретар Дикастерії у справах культури та освіти навів кілька прикладів потенціалу ШІ, який може, зокрема, допомогти в поширенні Божого слова.
