12 жовтня Україна відзначає День військового капелана – дату, встановлену Міжконфесійною радою з питань військового капеланства при Міністерстві оборони. Саме цього дня за новоюліанським календарем вшановується пам’ять святителя Мартина Милостивого, єпископа Турського, відомого своєю жертовністю та служінням убогим.
У Кам’янці-Подільському з цієї нагоди 10 жовтня відбулася зустріч місцевої влади з військовими капеланами. Разом із представниками Духовної ради християнських церков на чолі з о. Едуардом Василенком вони молилися за Захисників і Захисниць та дякували тим, хто щодня підтримує їх на духовному фронті. Адже девіз цього служіння: «Бути поруч із військовослужбовцем».
Шлях військового капеланства в Україні розпочався ще у 2014 році, з перших днів російської агресії. Тоді священники, як волонтери, вирушали до зони бойових дій, щоб бути поруч із воїнами та мирними жителями. У 2015–2016 роках душпастирі вже почали служити у війську офіційно – хоча й на посадах цивільних осіб, без необхідних гарантій.
Важливим кроком стало ухвалення у 2021 році Закону України «Про службу військового капеланства». А вже після початку повномасштабної війни у 2022 році запрацювала Служба військового капеланства, яка безпосередньо підпорядковується Головнокомандувачу Збройних Сил України.
Сьогодні становлення цього служіння продовжується. На базі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка діє центр підготовки військових капеланів, де майбутні душпастирі вчаться поєднувати служіння Богу з підтримкою тих, хто боронить Україну.
Під патронатом відповідального за військове душпастирство при єпископаті України владики Павла Гончарука діє Школа капеланського служіння, організовуються додаткові зустрічі та тренінги для того, щоби Церква могла краще відповісти на виклики часу.
