У відеопосланні з нагоди подання проекту «Прояви гостинності», Святіший Отець закликає зберігати людяність посеред випробувань та проявів зла.
Про це пише Vatican News.
У п’ятницю, 12 вересня 2025 р., на острові Лампедуза відбулася церемонія подання проекту «Прояви гостинності» до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Йдеться про мандрівну «лабораторію», яка стала наслідком праці близько п’ятдесяти шкіл мистецтва, дизайну, архітектури та гуманітарних наук, а також залучення близько шістдесяти культурних установ, з метою розкриття фундаментальної ролі гостинності в політичному та культурному просторі Європи XXI століття. З цієї нагоди Папа Лев XIV записав відеопослання, у якому дякує всім учасникам події та наголошує на силі творення добра.
Історію рятують смиренні та праведні
Папа зазначає, що географічне положення Лампедузи завжди робило її воротами Європи, де в останні десятиліття необхідно було проявити чимало зусиль аби прийняти і врятувати багатьох біженців. З цієї нагоди він дякує всім причетним й всім тим, хто, часто непомітно, виявляє увагу до людей, «які вижили у своїй відчайдушній подорожі надії». «Ви є форпостом тієї людяності, яку прагнуть підірвати гучні гасла, атавістичні страхи та несправедливі міри. Не існує справедливості без співчуття, а законності без уваги до чужого болю», – наголошує Лев XIV.
Святіший Отець зазначає, що т .зв. глобалізація байдужості, яку Папа Франциск засудив саме з Лампедузи, сьогодні, здається, перетворилася на «глобалізацію безсилля». «Перед обличчям несправедливості та невинного болю ми стаємо більш свідомими, однак ризикуємо залишатися непорушними, мовчазними та сумними, охоплені відчуттям, що нічого не можна вдіяти: що я можу зробити перед обличчям таких великих проявів зла? Така глобалізація безсилля є дітищем брехні про те, що історія завжди була такою, що історію пишуть переможці. Тоді нам видається, що нічого не можна вдіяти, – зауважує Лев XIV. – Але це не так: історія руйнується тиранами, але її рятують смиренні, праведні, мученики, в яких сяє добро і в яких справжня людяність витримує випробування й оновлюється».
Плекати культуру примирення
Папа заохочує протиставляти глобалізації безсилля культуру примирення як «особливий спосіб зустрічі». «Сьогодні ми повинні зустрітися, лікуючи свої рани, прощаючи один одному зло, яке ми зробили, а також те, чого ми не зробили, але наслідки чого ми несемо. Між нами і нашими народами існує стільки страху, стільки упереджень, великі стіни, навіть невидимі, що є наслідком зраненої історії. Зло передається від покоління до покоління, від однієї громади до іншої. Але і добро також передається і може бути сильнішим!» – наголошує Святіший Отець. Щоб практикувати добро, він заохочує стати експертами у примиренні. «Необхідно відремонтувати те, що зламано, дбайливо ставитися до кровоточивих спогадів, терпляче наближатися одне до одного, вживатися в історію та біль інших, визнавати, що ми маємо однакові мрії, однакові надії», – заохочує Лев XIV. На завершення він закликає й надалі продовжувати шлях зустрічі й примирення, щоб острівці миру множилися, а мир «міг досягти всіх народів та всіх створінь».
