Молодь із кармелітського душпастирства в Бердичеві подолала понад 5200 кілометрів до Риму й назад. Ці молоді «паломники надії» взяли участь у зустрічі зі Святішим Отцем та молоддю на Тор Верґата поблизу Риму, яку відвідали тисячі людей у рамках святкування Ювілейного року.
Ми почули слова Папи Лева XIV та прийняли його заклик бути паломниками й посланцями надії. Нас, паломників, було 27, зокрема 24 молодих людей віком від 15 до 31 року. Більшість із них – підлітки. Це був надзвичайний досвід, який важко передати кількома словами. Передусім – досвід Церкви, найкраще символізований колонадою на площі Святого Петра: кожен, незалежно від раси чи мови, знаходить у ній гостинне місце й відчуває обійми Церкви. Це також досвід молодої, живої Церкви, яка не боїться спартанських умов — у нашому випадку ночівель на каріматах у Терезіанумі чи на полях Тор Верґата в очікуванні ранкової Меси зі Святішим Отцем.
Ми відчули й досвід Кармелю, адже його спільноти відчинили для нас свої монастирі та гостинно прийняли нас. Ми відвідали 13 кармелітських місць: Перемишль, Краків-Раковицька, Краків-Весола, Тревізо, Венеція, Арчетрі, Терезіанум, Сан-Панкраціо, Бокка-ді-Магра, Тренто, Райзах, Лінц та Явожно. Майже в кожному монастирі, де ми побували, ми мали можливість відслужити Святу Месу. Молоді особливо запам’яталася зустріч із нашими сестрами — босими кармелітками у Кракові та Явожно. Для багатьох це було відкриттям раніше невідомого виміру Церкви — споглядального життя.
Безкорислива гостинність наших братів ставала величезною підтримкою серед труднощів подорожі. Наша українська молодь відчувала співчуття й доброзичливість на кожному кроці — як з боку молодих братів, так і з боку інших людей. Ми побачили безліч прекрасних місць. Найчарівнішими, безперечно, були Венеція та Флоренція. Поїздка на водному трамваї навколо старої частини Венеції стала чудовим відпочинком.
У Римі найбільшим пережиттям було проходження через Святі Двері рано-вранці та відвідання базиліки Святого Петра. Молодь глибше усвідомила значення цього місця; багато хто відчув глибоке зворушення під час молитви в самій базиліці, у каплиці Пресвятих Дарів і в місцях, що вшановують пам’ять пап, особливо святого Йоана Павла ІІ. Ми відвідали три головні базиліки: Святого Йоана Латеранського, Святого Петра та Санта-Марія-Маджоре. Піднімалися на колінах Святими сходами, благаючи про мир. Милувалися красою римських площ, знаменитих фонтанів і колон. Побували в Колізеї та катакомбах святого Калікста, де також помолилися, а також відвідали Римський форум, музеї Ватикану та Папський палац у Кастель-Гандольфо.
У нашій невеликій спільноті ми мали нагоду пережити Святу Месу, яку очолив наш Київсько-Житомирський ординарій, єпископ Віталій Кривицький SDB, у нашому кармелітському храмі в Сан-Панкраціо. Ми захоплювалися природою, купалися в озері Альбано в Кастель-Гандольфо та в Лігурійському морі в Бокка-ді-Магра. Бачили красу гір на шляху між Тренто та Лінцем і насолоджувалися спокоєм монастирського саду в Райзах. Ми обідали в Перемишлі, Кракові, Тревізо, Арчетрі та Лінці.
Особливим моментом стала зустріч у Терезіанумі під час кармелітського вечора. Нас глибоко вразила тепла увага, яку наш генеральний настоятель босих кармелітів, отець Міґель, виявив до молоді України. Наша молодь була щаслива мати змогу свідчити та відчувати таке сердечне прийняття від усіх учасників.
Щиро дякуємо всім, хто зробив це паломництво можливим: нашим співбратам із Делегатури в Україні та з Краківської провінції, отцю Генералу, нашим сестрам босим кармеліткам з Кракова та Закопаного, сестрам кармеліткам-місіонеркам, благодійникам із колишнього (але ще молодого!) Академічного душпастирства у Кракові (яке 25 років тому здійснило подібне паломництво до Риму), а також нашим парафіянам із Бердичева. Нехай Господь дарує нам усім благодать Ювілейного року та непохитну надію серед усіх випробувань.
