Попри те, що більшість дієцезій у США досі переживають кризу покликань, на тих, хто прагне стати священником, вже чекають добре підготовлені духовні семінарії. В останні роки вони пройшли ґрунтовну реформу, спричинену кризою, викликаною церковними скандалами. Основою для відновлення стало вчення святого Йоана Павла ІІ.
Про це пише Vatican News.
У формуванні майбутніх священників теологія Карла Ранера поступилася місцем мисленню Ганса Урса фон Бальтазара та Йозефа Ратцінгера, а також поверненню до Святого Письма та Отців Церкви, як це пропонував Другий Ватиканський Собор.
«Це золота доба семінарійної формації», – вважає ректор семінарії у Вашингтоні.
Вайґель: «Давно не було так добре»
Зміни, що відбулися в американських семінаріях за останні десятиліття, описує видання National Catholic Register. «Деякі семінарії ще потребують реформи, але переважна більшість із них перебуває в найкращому стані за останні десятиліття – а можливо, й за всю свою історію», – зазначає Джордж Вайґель, біограф святого Йоана Павла ІІ та викладач у багатьох семінаріях. Він підтверджує, що в цих навчальних закладах стикається з вражаючим рівнем зрілості самих семінаристів, а також із винятковою самовідданістю тих, хто їх формує.
Криза зловживань привернула увагу до семінарій
За словами Вайґеля, саме криза, пов’язана зі зловживаннями, змусила єпископів уважніше придивитися до стану семінарій. Вона виявила, що зростання кількості таких випадків було наслідком руйнування богословської дисципліни й формаційної культури в семінаріях у середині та наприкінці 1960-х років.
Реформа згідно з візією Йоана Павла ІІ
Отець Картер Ґріффін, ректор семінарії святого Йоана Павла ІІ у Вашингтоні, підкреслює, що реформа формації, розпочата на початку XXI століття, спиралася на вказівки, які залишив Папа-поляк. Його адгортація Pastores dabo vobis стала в США своєрідною Magna Carta для семінарійної формації.
Нові покоління священників – це велика зміна
Цей документ акцентує увагу на чотирьох вимірах формації священника, зокрема на людському вимірі, який раніше часто занедбувався.
«Ми вже маємо два-три покоління священників, сформованих згідно з цими принципами, і це справді принесло велику зміну. Глибоких поколіннєвих розломів, які раніше існували в семінаріях, тепер більше не видно», – зазначає отець Ґріффін.
Ратцінгер і фон Бальтазар замість Ранера
Карміна Чапп, деканка факультету теології у семінарії святого Карла Борромея у Філадельфії, звертає увагу на зміни у змісті богословської освіти. Семінарії відмовилися від програми, заснованої на вченні Карла Ранера, яке вважають більш антропоцентричним, і перейшли до формування, натхненного працями Ганса Урса фон Бальтазара та Бенедикта XVI. Їхнє богослов’я виростає з руху ressourcement – відновлення через повернення до джерел, зокрема Святого Письма і Отців Церкви.
Вони не шукають «розмитого християнства»
На думку ректора вашингтонської семінарії, зміни у теологічній формації відповідають очікуванням самих кандидатів до священства.
«Ті, хто у все більш секуляризованому світі вирішує стати священником, не шукають “розмитого християнства”», – каже о. Ґріффін.
«Упродовж останніх 14 років я супроводжував 250 семінаристів, і майже всі прагнуть сильного, чіткого та переконливого звіщення повного Євангелія – як його “приємних”, так і складних аспектів. Це щирі, відкриті на формацію й вірні Церкві люди», – додає ректор.
