Постійний Спостерігач Святого Престолу при ООН наголосив на тому, що одним з невідкладних і центральних пріоритетів міжнародної спільноти залишається боротьба з бідністю. Й особливим тягарем, який гнітить країни на шляху розвитку, залишається зовнішній та екологічний борг.
Про це пише Vatican News.
Мета справедливого та ефективного сталого розвитку, заявлена в програмі розвитку 2030, до завершення якої залишилося всього кілька років, не може бути досягнута без вирішення проблеми боргового тягаря, що лежить на плечах багатьох бідних країн. Про це заявив архієпископ Ґабріеле Каччя, Постійний спостерігач Святого Престолу при ООН, у двох виступах під час Політичного форуму високого рівня, присвяченого малим острівним державам, що розвиваються, та африканським найменш розвиненим країнам, країнам, що не мають виходу до моря та країнам із середнім рівнем доходу.
Борговий тягар
15 липня ватиканський дипломат зазначив, що «хронічна і широко розповсюджена реальність бідності і надалі вражає мільйони людей, позбавляючи їх матеріального добробуту й підриваючи їхню Богом дану гідність, а також пригнічуючи їхній цілісний людський розвиток». Звідси заклик до того, щоб «боротьба з бідністю залишалася головним і невідкладним пріоритетом міжнародного співтовариства». Це не лише економічне питання, але й «моральний імператив». Але ці зусилля, як пояснив архієпископ Каччя, підриває державний борг: «Неможливо подолати бідність, коли 3,4 мільярда людей живуть в країнах, які витрачають більше на виплату відсотків, ніж на охорону здоров’я та освіту». З цієї причини Святий Престол закликав до «негайного полегшення боргового тягаря, включаючи списання і реструктуризацію, а також доступ до пільгового фінансування, особливо для тих африканських країн, найменш розвинених країн і країн, що не мають виходу до моря, чий борг перебуває на непосильному рівні».
Екологічне питання
Заклик, який співзвучний з тим, що було підкреслено наступного дня: у середу, 16 липня, архієпископ Каччя виступив під час дебатів, присвячених малим острівним державам, що розвиваються (МОДР), нагадавши, що «майже 40 відсотків з них вже перебувають у борговій скруті або в зоні підвищеного ризику». Ватиканський дипломат також закликав визнати проблему екологічного боргу, «особливо між Північчю і Півднем», пов’язану з «торговим дисбалансом, що впливає на довкілля, і непропорційним використанням природних ресурсів деякими країнами», в той час як «найбідніші і найбільш вразливі, в тому числі МОДР, несуть на собі основний тягар кліматичних наслідків». Тому Святий Престол вкотре чітко заявив про необхідність реформи глобальної боргової архітектури, яка б «враховувала вразливість малих острівних держав, сприяла екологічній справедливості та ставила у центр людську гідність». Списання боргів може стати можливістю, яка дозволить цим країнам інвестувати в інфраструктуру, охорону здоров’я, освіту. «Оскільки до досягнення Цілей Сталого Розвитку залишилося лише п’ять років, – підсумував архієпископ Каччя, – міжнародне співтовариство повинно діяти з новою рішучістю». Він нагадав, цитуючи Папу Лева XIV і посилаючись на ювілейний рік, що «цей час вимагає реституції і перерозподілу несправедливо накопичених багатств як шляху до особистого і громадянського примирення».
