Зустрічаючись з членами Звичайної ради Генерального секретаріату Синоду єпископів, Папа Лев XIV заохотив їх зібрати плоди, які дозріли в рамках останнього синоду під проводом Папи Франциска, присвяченого саме синодальності. Він наголосив, що синод зберігає свою інституційну структуру.
Про це повідомляє Vatican News.
У четвер, 26 червня 2025 р., Папа Лев XIV завітав пополудні до осідку Генерального секретаріату Синоду єпископів, де взяв участь у відкритті чергового засідання Звичайної ради Генерального секретаріату. Вітаючись з ними, він зауважив, що хоч не має змоги залишитися з ними, радо користає з цієї нагоди, щоб поділитися думкою, яку вважає головною, а потім, на скільки вистачить часу, послухати присутніх.
«Папа Франциск надав нового імпульсу Синоду єпископів, спираючись, як він неодноразово заявляв, на святого Павла VI. І спадщина, яку він нам залишив, на мою думку, полягає насамперед у тому, що синодальність є стилем, позицією, яка допомагає нам бути Церквою, сприяючи справжньому досвіду участі та сопричастя», – сказав Лев XIV, зауваживши, що під час свого понтифікату Папа Берґольйо розвивав це поняття під час різних синодальних асамблей, кульмінацією чого став заключний шлях, присвячений саме синодальності.
«Синод єпископів, звичайно, зберігає свою інституційну структуру, але водночас збагачується плодами, зібраними в цей період. А ви є органом, покликаним зібрати ці плоди та зробити перспективний аналіз. Я підтримую вас у цій роботі, молюся, щоб вона була плідною, і вже зараз дякую вам за це», – сказав Лев XIV.
Рада є невід’ємною частиною Генерального секретаріату. Вона відіграє фундаментальну роль як у впровадженні в життя напрацювань синодального процесу попередньої асамблеї, так і в підготовці до наступного Синоду. Рада розпочинає свою діяльність після завершення звичайної асамблеї синоду, яка її обрала, а її повноваження закінчуються із завершенням наступної такої асамблеї. Дванадцятьох її членів обрала асамблея у жовтні минулого року з числа дієцезіальних/єпархіальних єпископів або прирівняних до них – по одному від Східних Католицьких Церков та з Океанії, та по двоє з Північної Америки, Латинської Америки, Європи, Африки та Азії. Чотирьох нещодавно призначив Папа Франциск.
