У базиліці Святого Павла за мурами в Римі відбудеться беатифікація конголезького митника, якого було вбито за протидію корупції. Він відмовився від пропозиції хабаря за сприяння у ввезенні на конголезьку землю продуктів, які могли б загрожувати здоров’ю населення.
Про це повідомляє Vatican News.
У неділю, 15 червня 2025 р., в базиліці Святого Павла за мурами в Римі відбудеться беатифікація Флоріберта Бвана Чуї, убитого з ненависті до віри в ДР Конго. Церемонію очолить кардинал Марчелло Семераро, Префект Дикастерії у справах визнання святих. У святкуванні візьмуть участь вірні дієцезії Ґоми на чолі з єпископом Віллі Нґумбі та інші представники Конголезької Церкви, серед яких кардинал Фрідолін Амбонґо, архієпископ Кіншаси.
Молодий конголезький чиновник Флоріберт Бвана Чуй Бін Косіті, якому було лише 26 років, керуючись релігійними переконаннями, рішуче протистояв корупції, зокрема, відмовився взяти хабар за те, щоб дозволити імпорт з Руанди партії рису, змішаного зі склом, який поставив би під загрозу життя найбідніших людей. За це поплатився своїм власним життям. Папа Франциск 25 листопада 2024 р. уповноважив Дикастерію в справах святих оприлюднити Декрет про мучеництво Слуги Божого, відкривши шлях до беатифікації.
Життєвий шлях
Флоріберт Бвана Чуї бін Косіті народився 13 червня 1981 року в Ґомі, місті, розташованому в східній частині Демократичної Республіки Конго, на північному березі озера Ківу та на кордоні з Руандою. Він проживав в регіоні, який не знає миру: багатий край з розкішною природою, але політично складний і неспокійний, позначений тривалим і кривавим конфліктом. Він був першою дитиною в заможній родині, тому ніколи не відчував нестачі ні в матеріальному, ні в освітньому плані: він, фактично, навчався в приватних закладах. Наприкінці початкової школи, у віці 11 років, Флоріберт прийняв таїнства Хрещення, Євхаристії та Миропомазання в парафії Святого Духа. Вже в початковій школі і у старших класах він був міністрантом, а пізніше лектором під час Святої Меси в парафії Святого Духа, поєднуючи цю діяльність зі співом у хорі. Блискуче закінчивши початкову школу, Флоріберт вступив до Інституту Альфаджірі, продовжуючи здобувати освіту в католицькому закладі, відомому своєю суворістю у формуванні молоді. Відтак Флоріберт повернувся до Ґоми, щоб завершити середню освіту в комерційно-адміністративному коледжі. У 1999-2000 навчальному році Флоріберт отримав державний атестат, який відкривав йому прямий шлях до університету. Таким чином, на початку 2000-2001 навчального року він був зарахований на юридичний факультет Університету Ґоми (UNIGOM). Окрім навчання та наукової діяльності, Флоріберт регулярно відвідував парафію Святого Духа. Він цікавився усіма церковними заходами і був волонтером. Він дуже любив читати книги про політику та економіку, про історію Демократичної Республіки Конго, а також історію Церкви.
Служіння у Спільноті святого Еґідія
У 2000 році Флоріберт познайомився зі Спільнотою святого Егідія в Ґомі і став її членом. Його захоплювало те, що вона робить для найбідніших верств населення в сусідній Руанді. Він приєднався до неї, пізнавши смак молитви, яка, згідно з особливою харизмою спільноти, перетворюється на турботу і допомогу для всіх марґіналізованих. Він особисто опікується безпритульними дітьми, яких всі боялися і до яких ніхто не хотів наближатися: для одних він стає другом, для інших – старшим братом, відвідуючи найнеблагополучніші та найнебезпечніші райони. «Як тільки у нього в кишені з’являлися гроші, він витрачав їх на них», – пригадує батько блаженного. У 2002 році, під час виверження вулкану, що зруйнував місто, він разом з іншими друзями, організував роздачу допомоги. Він брав активну участь у житті Спільноти, молитві та зустрічах з іншими молодими людьми.
Сумлінне виконання обов’язків на митниці
Після завершення навчання Флоріберт розпочав працювати на посаді директора митниці в офісі Конголезького контрольного управління (Office Congolais de Contrôle, OCC), державного органу, відповідального за перевірку якості, кількості та відповідності товарів. Робота на цій важливій посаді в цьому прикордонному місті дозволила йому будувати плани на майбутнє та думати про одруження і створення сім’ї. Він виконував свою роботу з великою старанністю і почуттям обов’язку.
Прихід Флоріберта знаменує собою раптову зміну напрямку роботи офісу, на яку не очікував жоден бізнес-оператор у цьому регіоні. Під час виконання своїх обов’язків він протидіяв проходженню вантажу рису, змішаного зі склом, з Руанди, який мав потрапити на конголезький ринок і міг завдати серйозної шкоди здоров’ю споживачів. Йшлося про 4-5 тон рису, за сертифікацію якого йому запропонували хабар у розмірі 3 тисяч ам. доларів: величезна сума, якщо врахувати, що на той час середньомісячна зарплата становила не більше 5-6 доларів. Швидка телефонна консультація зі знайомим лікарем дає йому впевненість, що цей рис, якщо його випустять на ринок, серйозно зашкодить здоров’ю його співгромадян. Незважаючи на пропозиції хабарів від недобросовісних торговців, Флоріберт залишався непохитним у своєму рішенні не пропускати вантаж.
Мучеництво
Пропозиція грошей перейшла в погрози, але молодий чиновник не піддався. За місяць до його смерті його офіс складає дуже детальний звіт про партію небезпечного рису, за що отримує телефонні дзвінки і тиск, навіть з боку державних органів, з вимогою заплющити очі і отримати свій гонорар, як всі завжди робили. «Як християнин, я не можу собі цього дозволити. Краще померти, ніж наражати на небезпеку життя людей», – такою була його відповідь, яку подає звіт про знищення небезпечного товару. Отож, реакція підприємців не змусила себе довго чекати: 7 липня 2007 року він раптово зник зі свого будинку після телефонного дзвінка із запрошенням на зустріч. Через два дні його знайшли мертвим, а на його тілі були явні сліди тортур, яких він зазнав перед тим, як його задушили: вибиті зуби, зламана рука, сильні опіки по всьому тілу. Все тому, що він свідчив, що «якщо я не знищу те, що шкодить здоров’ю стількох людей, якщо я змирюся з тим, що мене корумпують, це буде все одно, що я змирюся з власною загибеллю».
Флоріберт – приклад для молоді
Папа Франциск пригадав його 2 лютого 2023 року під час зустрічі з молоддю на стадіоні Мучеників у Кіншасі під час свого візиту до Демократичної Республіки Конго: «Такого юнака, як ви, Флоріберта Бвана Чуї, двадцятишестирічного, вбили в Ґомі за те, що він заблокував перевезення небезпечних харчових продуктів, які могли зашкодити здоров’ю людей. Він міг би все так і залишити, ніхто б не дізнався, і він би залишився у виграші. Але як християнин, він помолився, подумав про інших і вирішив бути чесним, сказавши “ні” брудові корупції. Це означає тримати руки чистими, в той час як руки, які торгують грошима, забруднені кров’ю. Якщо хтось простягає вам конверт, обіцяє вигоди і багатство, не потрапляйте в пастку, не дайте себе обдурити, не дайте себе поглинути болоту зла. Не дайте злу перемогти себе, не вірте в темні змови грошей, які занурюють вас у темряву. Бути чесним – це світити вдень, це поширювати Боже світло, це жити блаженством праведності: перемагати зло добром!» – навчав Папа Франциск.
Свідчення матері Флоріберта
Ґертруда Камара Нтавіха, мати Флоріберта, свідчить, що його «було вбито в імʼя християнської віри, за те, що він відмовився від пропозиції хабаря за сприяння у ввезенні на конголезьку землю продуктів харчування, які могли б загрожувати здоров’ю населення. Він чітко зробив свій вибір на користь Бога до кінця і вирішив померти, щоб жити у Христі». Мати Гертруда просить молодь наслідувати приклад Флоріберта, не дати себе корумпувати але зберігати євангельські цінності. Вона просить конголезьку владу про мир, особливо в східному регіоні країни, де був убитий Флоріберт, і де населення вже більше трьох десятиліть живе у важких умовах, під загрозою збройних угруповань і агресії з боку сусідніх країн.
Юнак залишив свідчення віри і приклад святості, присвятивши своє любові до бідних і захисту найменших у суспільстві. Його опір злу є знаком надії і воскресіння для регіону Ківу, який роками спустошувала громадянська війна, що загострилася в останні місяці, а також для всієї молоді континенту, яка становить переважну більшість його населення.
