В інтерв’ю для ватиканських медіа Державний Секретар Святого Престолу поділився думками про роль і риси Апостольського нунція в сучасному світі. Він підкреслив, що його завдання не тільки дипломатичне, тобто, представляти Папу при урядах і міжнародних організаціях, але й пастирське, що означає наслідувати Христа, Доброго Пастиря.
Про це повідомляє Vatican News.
«Папський представник є насамперед мостом між Христовим Намісником і спільнотами, до яких він посланий, і водночас підтримує живий зв’язок між місцевими Церквами та Апостольською Столицею», – зазначив кардинал Пʼєтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу, в інтерв’ю для ватиканських медіа, присвяченому зустрічі Апостольських нунціїв, яка цими днями триває у Ватикані. Коментуючи значення такої події в контексті відзначення Ювілею Святого Року, що відбулося 9 червня, він зауважив, що це нагоди пережити момент єдності: «Життя кожного з них є безперервним «паломництвом» без можливості стабільно вкоренитися в одній реальності. Це життя в дорозі, так, але не самотнє. І тому цей Ювілей нагадує мені образ сім’ї, яка, розкидана по всьому світу, але об’єднана, збирається в Римі, щоб згуртуватися навколо Папи»
Дипломатичне і пастирське служіння
Апостольські нунції представляють Папу як у місцевих Церквах, так і при урядах. Ділячись думками про те, як вони поєднують душпастирський вимір свого служіння з дипломатичним, очільник ватиканської дипломатії зазначив, що дипломатична робота, тобто, представляти Папу при урядах і міжнародних організаціях, полягає в тому, щоб «докладати зусиль для подолання розбіжностей, сприяння миру, справедливості та релігійній свободі, не переслідуючи часткових інтересів, а керуючись євангельським баченням світу та міжнародних стосунків». Але з огляду на свою природу, їхнє служіння не може применшуватися до «холодної інституційної функції», бо нунцій, насамперед, людина Церкви та пастир.
«Бути пастирем, – сказав кардинал Паролін, – означає бути близьким до єпископів, священників, богопосвячених осіб та спільнот, яким покликаний служити, завжди маючи церковний погляд, тобто погляд священника, який відчуває відповідальність за інших. Таким чином, Апостольський нунцій стає мостом між Наступником святого Петра та місцевими Церквами, між Церквою та державами, між ранами світу та надією Євангелія».
