7 червня у кафедральному храмі святих Олександрів у Києві відбулася непересічна подія – священницькі й дияконські свячення, які очолив ординарій Київсько-Житомирської дієцезії єпископ Віталій Кривицький SDB. У цей день Церква поповнилася новими служителями: священником – отцем Ярославом Хмарським і дияконом – братом Марцином.
Про це повідомляє Київсько-Житомирська дієцезія.
Свята Меса свячень – це не лише особливий момент у житті окремих людей, а й велика урочистість для всієї Церкви. Літургія розпочалася урочистою процесією та проголошенням Божого Слова. Після Євангелія були покликані кандидати до свячень, які, у присутності єпископа та вірних, склали публічне визнання віри та обіцянку послуху.
У проповіді єпископ Віталій Кривицький звернув увагу на Євангеліє цього дня, в якому Христос звертається до своїх учнів зі словами: «Ви – мої друзі». Він закликав усіх присутніх пригадати, коли почалася наша дружба з Ісусом, і постійно оновлювати її у серці та житті.
Особливо зворушливим став момент Літанії до всіх святих. Кандидати лежали долілиць хрестом, у знаку цілковитого самозречення і довіри Божій волі. У цей момент уся спільнота Церкви – на землі й у небі – єднається в молитві, просячи заступництва святих для нових служителів.
Після цього єпископ у молитві консекраційній благав Бога про дари Святого Духа для майбутніх священнослужителів. Над кандидатом до священства було здійснено особливі жести – покладання рук єпископом і всіма присутніми священниками, а також помазання рук святим миром. Цей знак вказує на особливу участь у Христовому священстві – у служінні Євхаристії та Таїнствам.
Уже в цій самій Святій Месі нововисвячений священник отець Ярослав уперше співслужив Євхаристію – в тісній єдності з єпископом та братами у священстві.
Після завершення Літургії лунали численні слова подяки – від нововисвячених, їхніх формаційних наставників, рідних і вірян. Особливим став момент вручення квітів матерям священника й диякона – як вияв глибокої вдячності за дар життя, віри та покликання.
Урочистість завершилася спільними фотографіями, дружніми обіймами та продовженням святкування в радості й вдячності Богові за Його щедрість.
