У Сполучених Штатах останніми роками спостерігається чіткий зв’язок між новими священницькими покликаннями та адорацією Пресвятих Дарів серед молоді. Згідно з дослідженнями, аж 78% нових кандидатів до свячень регулярно брали участь в адорації ще до вступу до семінарії. Саме під час адорації багато з них розпізнали своє покликання.
Про це пише Vatican News.
Про результати нещодавніх досліджень повідомляє американський католицький портал National Catholic Register. Як приклад наводиться дієцезія Вічита в штаті Канзас, де ще в 1990-х роках парафії почали відкривати каплиці для постійної адорації, доступні щодня протягом тижня. Відтоді ця дієцезія спостерігає сталий приріст покликань.
Отець Чад Арнольд, директор у справах семінаристів дієцезії Вічита, переконаний, що між цими фактами існує безпосередній зв’язок. У розмові він зазначив: «Ми багато років були благословенні покликаннями, але перед тим, як вони з’явилися, було прийнято свідоме рішення: наші парафії мають розпочати вічну адорацію. Як дієцезія ми завжди помічали зв’язок між кількістю каплиць адорації, кількістю людей, які моляться перед дарохранительницею, і благословенням покликань, яке ми переживаємо».
Участь в адорації – важливий чинник для покликань
Американська Церква проводить систематичні дослідження нових покликань, допомагаючи єпископам і душпастирям краще зрозуміти, чому молоді чоловіки обирають священство чи чернече життя.
В одному з таких щорічних досліджень Центру прикладних досліджень в апостольстві (CARA), який аналізував групу кандидатів до свячень 2025 року, з’ясувалося, що 78% з них регулярно брали участь в адорації ще до вступу до семінарії.
Останніми роками CARA відзначає, що все більше чоловіків визнають вирішальну роль часу, проведеного перед Пресвятими Дарами, у розпізнанні покликання.
«Упродовж останніх років ми неодноразово бачимо, що участь в євхаристійній адорації є дуже важливою для тих, хто готується до свячень, адже вона стала звичною практикою серед молоді», – розповів о. Томас Ґонт SJ, виконавчий директор CARA, який вже 20 років співпрацює з Секретаріатом у справах духовенства, богопосвяченого життя та покликань при Конференції єпископів США.
Дозволити Богові любити себе
У публікації згадується також приклад о. Роберта Боллінґера з архідієцезії Філадельфії, якого висвятили 17 травня. У шкільні роки, як більшість підлітків, Роберт не мав чіткого уявлення про своє майбутнє. Він зустрічався з дівчиною, мріяв про подружжя і сімейне життя. Та в останньому класі, у 2016 році, почав відчувати покликання до священства.
Він почав регулярно відвідувати каплицю вічної адорації у своїй парафії. У тиші й самотності простої каплиці знайшов простір, щоб говорити з Господом про своє майбутнє.
«Думка про священство з’явилася зовсім несподівано, і я одразу зрозумів, що це не моя ідея, а щось, що Бог поклав мені в серце», – розповідає священник у коментарі для NCR. – «Я вирішив, що раз або двічі на тиждень просто сидітиму перед Перед Пресвятими Дарами упродовж усього навчання в школі, і саме це стало каталізатором, який допоміг мені зміцнити моє покликання і сказати Богові “так”».
«Коли я йшов на адорацію, я зосереджувався на тому, щоб просто дозволити Богові мене любити», – додає він. – «Я зрозумів, що можу просто сидіти там і бути з Богом. Мені не потрібно нічого доводити, не потрібно нічого робити – просто бути й дозволити Йому любити мене».
«Це вилиття Його любові дало мені впевненість довіритися Його плану і знати, що Він завжди буде поруч».
Адорація – місце вільного вибору Бога
Отець Ґаретт Бернс, директор у справах покликань дієцезії Вічита, розповідає, що саме під час адорації багато молодих людей уперше самостійно обирають Бога.
«Багато з цих хлопців виросли в добрих родинах, відвідували школи, де молилися, іноді навіть перед Пресвятими Дарами. Але коли вони самі вирішують щотижня або навіть щодня приходити на адорацію, це відкриває їм очі на те, що вони дійсно прагнуть стосунків з Христом», – каже священник. – «Через адорацію вони усвідомлюють, що віра – це не лише обов’язок перед Богом чи Церквою, а справжнє прагнення бути з Ним і досвідчити миру в каплиці».
Бог – особисто присутній для них
Форматори семінаристів зауважують, що для молодих чоловіків адорація швидко стає опорою в духовному житті. Що більше часу вони проводять у присутності Христа, то глибше відчувають Його дію в серці.
Отець Пол Грезо, вихователь у Папській семінарії Йозефінум у Колумбусі (Огайо), пояснює: «Коли вони приходять на адорацію, усвідомлюють, що Господь присутній там особисто для них – і це стає дуже важливою точкою опори у процесі розпізнання покликання», – каже він. – «Надзвичайно важливо мати особисті стосунки з Господом, зокрема особисті євхаристійні стосунки, адже саме Євхаристія стане фундаментом і осердям священицького життя».
