12 квітня 2025 року у Національному історико-культурному комплексі «Биківнянські могили» відбулися урочистості з нагоди 85-х роковин трагічних подій, відомих як Катинський розстріл: масового вбивства органами НКВС польських громадян.
Про це пише Київсько-Житомирська дієцезія.
Це були військовополонені, які після агресії СРСР проти Польщі 17 вересня 1939 року опинилися у радянському полоні. 5 березня 1940 року на підставі письмового звернення Берії і за погодженням зі Сталіним було ухвалено постанову про «вирішення питання польських полонених» — тобто, їхньої страти. Крім офіцерів Війська Польського серед вбитих були представники польської інтелігенції: чиновники, вчителі, лікарі, юристи, духовенство та студентство.
Сьогодні у Биківнянському лісі спочивають останки майже 3,5 тисячі громадян Польщі з так званого Українського Катинського списку. В Україні є два основних Катинських кладовища: у Биківні під Києвом та у П’ятихатках під Харковом, однак харківський некрополь наразі зачинений для відвідувачів через постійні російські обстріли.
В урочистостях взяли участь представники Посольства Польщі на чолі з Тимчасовим повіреним Пьотром Лукасевичем, а також представники різних польських організацій в Україні.
Були присутні представники духовенства — зокрема, Римсько-Католицьку Церкву в Україні представляв єпископ-ординарій Київсько-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький SDB.
Також вшанувати пам’ять жертв прийшли: заступниця Другого територіального департаменту МЗС України Олена Шалопут, радник Міністра культури та інформаційної політики України Василь Пасічний, голова Старобільської райдержадміністрації Луганської області Володимир Череватий, директор Польського інституту в Києві Ярослав Годун, аташе з питань оборони при Посольстві Республіки Польща полковник Даріуш Сльота, директор заповідника «Биковянські могили» Богдан Нетреба.
«Ми пам’ятаємо, що джерелом насильства, жорстокості, війни, нестабільності, страху і найгіршого на цих землях був і залишається Кремль… Те, що ми разом тут, у цьому місці пам’яті, є доказом того, що правду неможливо стерти. Ця пам’ять залишиться. Вона буде для нас уроком, джерелом сили. У цій пам’яті також закорінений героїчний захист України, який ми твердо підтримуємо…», — наголосив у своєму слові пан Лукасевич.
Центральної духовною подією поминальних урочистостей стала Свята Меса, яку очолив єпископ Віталій Кривицький. У своїй проповіді він так само наголосив на остаточній перемозі правди над найвитонченішою брехнею і на важливості пам’яті як носія цієї правди. «Пам’ять сильніша за найпідступнішу брехню. Це наш обов’язок перед минулим і майбутнім», — підкреслив він.
До молитви долучились священники з київських парафій, богопосвячені особи та віряни.
