Через понад два десятиліття служіння серед в’язнів о. Рафаеле Ґрімальді поділився своїм досвідом і свідченням про те, як в’язниця стала місцем його духовного дозрівання. Зустріч із відкиненими показала йому, що кожна людина, незалежно від її минулого, заслуговує на милосердя, надію та ще один шанс.
Під час Ювілею надії Папа Франциск вирішив вперше в історії відкрити Святі Двері в італійській в’язниці Ребіббія. В’язні сприйняли цю подію як знак милосердя, близькості та надії. Отець Рафаеле Грімальді, духовний керівник в’язничних капеланів в Італії, наголошує на словах Святішого Отця: «Ті, хто припустився помилки, потребують нашої допомоги, щоб вони могли повернутися на правильний шлях».
Отець Ґрімальді був на посаді капелана у в’язниці Секондільяно в Неаполі, де він служив 23 роки. Зараз він координує команду з 230 священиків, які опікуються майже 62 000 в’язнів по всій Італії, 20 000 з яких є іноземцями. З досвіду своєї багаторічної роботи серед ув’язнених він каже: «В’язниці переповнені не лише звичайними ув’язненими, а й тими, хто перебуває під найсуворішим режимом – людьми з дуже великим кримінальним минулим».
Священник наголосив, що капеланське служіння для всіх і «не важливо, який злочин скоїла людина, тому що ми не повинні ототожнювати людину, яка сидить у в’язниці, з її помилками».
«Мій досвід у в’язниці Секондільяно був дуже інтенсивним, це формувало мене як людяно, так і духовно. Завжди кажу, що будучи в’язничним капеланом, я навчився бути священником, тому що зустрівся з найслабшими, відкиненими і, перш за все, усвідомив собі, що має бути милосердя та прощення. Ми, капелани, щиро віримо, що, допомагаючи в’язням, вони можуть відновити свою гідність і віру в себе», – додає Грімальді.
«Заклик Папи ґрунтується на Євангелії, це звернення до сумління та відповідальності інших. Прощення та допомога іншим, про які просить Папа, є виявом християнської любові. Ми добре знаємо, що в’язні тут заради справедливості, але ми ніколи не повинні відокремлювати співчуття від закону. Інакше справедливість перетворюється на помсту».
Ґрімальді також зазначив, що в’язниця Ребіббія стала «символом усіх в’язниць світу». Він пояснив, що Святіший Отець обрав це свідомо, щоб надіслати чітке послання: «Погляньмо на наші в’язниці та сприймімо долю тих, хто в них живе».
Однак він зазначив, що Папа Франциск від початку свого понтифікату висловлював свою близькість до в’язнів – наприклад, регулярним омиванням їм ніг у Великий четвер і постійними закликами до милосердя.
Водночас він підкреслив, що «роль мирян є важливою», оскільки необхідно «передати послання прийняття». Двері в’язниці відкриті, що дозволяє їх перетнути та увійти. Однак ми не повинні забувати, що ці двері також відкриті для інших. «Це не просто вхід, а й вихід», – зазначив він.
Отець Рафаеле Ґрімальді висловив своє найбільше занепокоєння: «Коли в’язні виходять, вони часто не знаходять прийняття та відкритості. Ще багато упереджень і, чесно кажучи, суспільство боїться приймати тих, хто виходить із в’язниці». Тому він наголошує на необхідності «виховувати суспільство бути більш привітним і не бути байдужим до багатьох проблем» і закликав до створення нової культури, заснованої на розумінні та подоланні байдужості.
Він також нагадав, що 9 квітня члени Італійської єпископської конференції на чолі з кардиналом Маттео Дзуппі пройдуть через Святі Двері у в’язниці Ребіббія, щоб відсвяткувати Ювілей.
За матеріалами cirkev.cz
