Пропонуємо вашій увазі підсумок восьмої конференції, яку Проповідник Папського дому виголосив в рамках духовних вправ Римської курії.
Про це пише Vatican News.
Ісус пропонує вічність як дар, який потрібно прийняти, а не як благо, яке потрібно здобути. На це звернув увагу Проповідник Папського дому о. Роберто Пазоліні в своїй восьмій конференції-медитації, яку він у четвер, 13 березня 2025 р., виголосив зранку в залі Павла VI у Ватикані в контексті духовних вправ Римської курії. Нагадаємо, що цей період поглибленої молитви, зосередження та роздумів над Божим словом найближчих співробітників Папи триває від 9 до 14 березня, а його тема: «Надія на вічне життя».
Виклик залишити
Проповідник зупинився на євангельській події зустрічі Ісуса з багатим юнаком, яка, за його словами, показує контраст між тим, хто шукає вічне життя як винагороду, та запрошенням Ісуса позбавитися будь-яких гарантій, щоб іти за Ним. Юнак, неспроможний відмовитися від своїх багатств, відійшов засмученим. Тоді святий Петро запитує, що отримають ті, хто все залишив, на що Ісус обіцяє вічне життя тим, хто повністю довіриться Йому.
Як підкреслив отець Пазоліні, труднощі непривʼязаності стосуються всіх нас: ми боїмося залишити те, що нам дороге, навіть якщо саме життя змушує нас до цього. Ісус заохочує нас випередити цей перехід, роблячи вічність вже теперішньою дійсністю. Священний вказав на приклад К’яри Корбелли Петрілло, яка з довірою вийшла назустріч своїй хворобі, щоб не наражати на небезпеку життя, яке носила в лоні. Це показує, що людина може повноцінно жити з Богом вже на цій землі. Йдеться не про зречення, а про інтенсивне життя, вільне від оманливих гарантій.
Істинний хліб
У Євангелії від Івана Ісуса описано як пастиря, який веде свої вівці на буйні пасовиська. Його голос, як зазначив провідник реколекцій, спонукає виходити з огорожі страху, щоб шукати справжнє життя. Ця рясність проявляється через знак помноження хлібів: те, що здається недостатнім, у руках Ісуса стає надмірним. Однак, натовп неправильно тлумачить цей знак, шукаючи лише матеріального хліба, не збагнувши сенсу більш глибокої поживи.
Ісус же, як підкреслив проповідник, обʼявляє, що істинним хлібом є Він сам. Їсти Його тіло та пити Його кров означає брати участь у Його житті та прийняти Його життя як наше. Євхаристія – це не просто обряд, а перетворююча єдність з Христом. Євангелист Іван, замість того, щоб розповідати про встановлення Євхаристії, підкреслює вмивання ніг, наголошуючи на тому, що справжній культ полягає у взаємному служінні. Підсумовуючи, о. Пазоліні зазначив, що вічність – це не далека ілюзія, але дійсність, яка актуалізується в нашому житті, коли ми вчимося жертвувати те трохи, що маємо. В Божих очах кожен наш жест любові має нескінченну цінність: все може стати вічним.
