У Центрі діалогу ім. Йоана Павла ІІ урочисто відкрили Дні Шельонжкові, що проходять під гаслом: «Слуга Божий єпископ Адольф-Пйотр Шельонжек – паломник надії в буремні часи». Ця виняткова подія покликана вшанувати пам’ять Слуги Божого.
На зустрічі були присутні, зокрема, єпископ Віталій Скомаровський, ординарій Луцької дієцезії на Волині, священники з цієї ж дієцезії, а також монахині зі Згромадження святої Терези від Дитятка Ісуса, які прибули з кількох десятків монастирів по всій Польщі та України.
Диякон професор Вальдемар Розинковський та настоятелька генеральна Згромадження сестер святої Терези від Дитятка Ісуса, матір Люцина Любінська, привітали всіх присутніх і представили доповідачів. Дякуючи гостям за участь, матір Люцина зазначила: «Єпископ Адольф-Пйотр у важкі часи з вірою та любов’ю крокував паломництвом надії. Його духовний шлях залишив глибокий слід у нашому згромадженні, ставши для нас безцінною духовною спадщиною, а ще більше – прикладом його святого життя. Я впевнена, що в цьому зібранні його заслуги добре відомі. Втім, у багатогранній спадщині його життя й учительства ми й досі відкриваємо нові, натхненні аспекти. Тому з великою радістю щиро вітаю всіх гостей і бажаю глибоких духовних роздумів і натхнення», – сказала вона.
Під час лекційної сесії відбулася серія доповідей, присвячених Адольфу-Пйотру Шельонжеку, метою яких було глибше ознайомлення з його життям, діяльністю та впливом на Церкву й місцеву спільноту.
Першу доповідь виголосив диякон, професор Вальдемар Розинковський з Університету Миколая Коперника в Торуні. Вона мала назву «Ювілейні роки в житті Слуги Божого єпископа Адольфа-Пйотра Шельонжека». У своєму виступі професор підкреслив значення ювілейних періодів у духовному зростанні єпископа та їхній вплив на його пастирське служіння.
Наступним доповідачем був отець Александр Міхалак із Вищої духовної семінарії у Варшаві, який представив лекцію на тему «Надія в житті та творах Слуги Божого єпископа Адольфа-Пйотра Шельонжека». У своєму виступі він акцентував увагу на посланні надії, яке єпископ Шельонжек передавав у своїх писаннях та щоденній душпастирській праці, надихаючи багатьох вірян зберігати віру та довіряти Божому Провидінню. Наступну доповідь під назвою «Друг і брат. Взаємини Слуги Божого єпископа Адольфа-Пйотра Шельонжека з блаженним архієпископом Антонієм Нововейським та його небогою Ядвігою Нововейською» виголосив професор Лешек Зиґнер з Академії прикладних наук у Цехануві.
Марія Калас представила доповідь про значення Слуги Божого єпископа Адольфа-Пйотра Шельонжека для розвитку Католицької Акції в Луцькій дієцезії.
На завершення сесії с. Гіацинта Августинович CST виголосила лекцію про процес беатифікації Слуги Божого єпископа Адольфа-Пйотра Шельонжека та живу пам’ять про нього серед вірян. Вона звернула увагу на важливість цього процесу, а також на те, як пам’ять про єпископа Шельонжека зберігається серед сучасних католиків, надихаючи їх на щоденне християнське життя.
У рамках Днів єпископа Шельонжека, 8 лютого, єпископ Віталій Скомаровський очолив Святу Месу для учасників, серед яких були сетри терезіянки, котрі служать у різних містах Польщі, а також в Україні.
Єпископ Шельонжек народився 30 липня 1865 року в Сточку Луківському на Підляшші. Він був не лише духовною особою, а й активним громадським діячем. Опікувався бідними, безробітними та молоддю, організовуючи благодійні ініціативи. У 1908–1918 роках очолював Плоцьке благодійне товариство. Саме з його ініціативи було створено Майстерні святого Йосифа, де навчали кравецтва та столярства.
29 липня 1918 року папа Бенедикт XV призначив його титулярним єпископом Барки. Єпископську хіротонію він прийняв 24 листопада 1918 року в Плоцькому кафедральному соборі. Як плоцький суфраган, часто перебував у Варшаві, беручи активну участь у церковних справах. Був ординарієм Луцької катедри у 1925-1945 роках.
Під час Другої світової війни єпископ Шельонжек зіткнувся з важкими випробуваннями. Після окупації Луцька радянськими військами він був змушений залишити свою резиденцію. Попри наказ залишити дієцезію, після війни він залишився на Волині, ставши символом спротиву новій владі. У ніч з 3 на 4 січня 1945 року його заарештували й піддали жорстокому судовому процесу, в якому йому загрожувала смертна кара.
Після звільнення оселився в замку Бєжґловському. У грудні 1949 року захворів на грип, що зрештою призвело до його смерті 9 лютого 1950 року. Його поховали 13 лютого в Торуні, а заупокійну службу очолив примас Польщі Стефан Вишинський.
У 2013 році розпочався процес беатифікації Слуги Божого єпископа Адольфа-Пйотра Шельонжека, а дієцезіальний етап завершився у вересні 2016 року. Його життя і діяльність досі надихають багатьох, а його духовна спадщина продовжує жити в пам’яті наступних поколінь.
Фото: Diecezja Toruńska
