Католицький єпископат Словаччини закликає усіх громадян долучитися до молитов за мир і солідарність з потребуючими, особливо з сусідами в Україні, які потерпають від наслідків війни. Звернення, у якому єпископи підкреслюють нагальну потребу, щоб голос Церкви відгукнувся в серцях усіх людей доброї волі, є реагуванням на поточні події громадянського незадоволення та поглиблення суперечностей у країні.
Подаємо повний переклад, що був оприлюднений пресвідділом на офіційній сторінці.
Звернення Конференції єпископів Словаччини
«Сучасні події громадянського невдоволення переконують нас, що голос Церкви має бути повною мірою почутим у суспільстві та відгукнутися у серцях людей доброї волі».
Поглиблення протиріч, які випливають із багатьох проблем, тяжіють над усіма. Події, пов’язані з фізичними нападами, показують, що накопичена напруга може перерости у ворожість і ненависть.
Не дозволяймо емоціям відволікати нас від нашої готовності вести чесний діалог і шукати правду. Оцінюймо своє ставлення, вчинки і слова, навіяні думкою: «Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм» (Мт 7, 12), і побачимо, що стіни між нами почнуть зменшуватися. Виявляймо також близькість і турботу, щоб ніхто не відчував покинутості та самотності.
Звертаємося до тих, хто зараз керує державою, а також до тих, хто прагне взяти її владу в майбутньому – сьогодні з позиції політичної опозиції – до всіх представників політичного і громадського життя, а також культурної сфери, громадських та медіа-працівників, щоб компетентно, справедливо, відповідально та в дусі служіння всьому суспільству підходили до своїх заяв та рішень і не ставили власну вигоду та інтереси понад суспільне благо.
Ми хочемо внести щирий заклик до миру, примирення та взаємної поваги в напружену та емоційно насичену суспільну ситуацію. Це вимагає відданості кожної людини – як політиків, так й інших громадян – зусиль слухати один одного, шукати те, що нас об’єднує, і конструктивно розвивати цінності та напрямок, яким ми зобов’язалися як Словаччина.
Не зупиняймося в милосердній любові. Усі – і держава, і окремі особи – зобов’язані відкрити свої серця і руки для потребуючих, а особливо для людей, які постраждали від війни. Ніщо не повинно зупиняти нас у нашій відданості людству.
Продовжуємо молитися за наших сусідів в Україні, які вже майже три роки терплять страждання несправедливої війни. Хоча найбільша відповідальність за мир лежить на лідерах держав, ми всі повинні сприяти миру, адже мир народжується в серці людини. Це завдання є особливо важливим для нас, християн.
Просімо в милосердного Бога здатності розрізняти, а особливо – близькості сердець, що є ключем до вирішення багатьох проблем. Нехай Страждальна Богородиця, покровителька нашого народу, і спадок святих Кирила і Мефодія, який ми визнаємо, допоможуть нам поширювати любов і розуміння як свідчення нашої живої віри в Христа».
