З 10 до 12 січня 2025 року в реколекційному будинку с. Павшині на Закарпатті відбулася різдвяна коляда спільнот «Віра і Світло». Свято зібрало понад 130 учасників з різних куточків України: Києва, Кам’янця-Подільського, Львова та Закарпаття. Ці дні стали часом духовної єдності, радості і святкування Різдва.
Про це пише Мукачівська дієцезія.
Програма коляди була насичена різноманітними подіями, серед яких сценки та пантоміми, що дозволяли учасникам виразити через творчість своє розуміння та переживання свята Різдва. Кожна спільнота підготувала власний виступ, яким було розкрито народження Ісуса, любов до ближнього, світло надії і миру. Всі учасники свята мали нагоду спілкуватися, обмінюватися враженнями та досвідом, що додавало події особливої атмосфери єдності та братерства.
Бог ні на мить не залишає нас самих. Не змушує в страху очікувати Його славного пришестя, але кожного року чекає на гостей у вбогій стаєнці. Народжується або рождається… Діє зараз, діє завжди!
У суботу та в неділю учасники спільнот «Віра і Світло» взяли участь у Святій Месі, яку звершували мукачівський вікарій отець Євген Фізер та капелан Кам’янець-Подільської спільноти «Діти сонця» отець Микола Пілецький. Під час богослужіння учасники спільноти долучилися до активної участі: читали, співали та ставили пантоміму під час читання Євангелія. Ті, котрі можуть свідомо сповідатися, приступили до Причастя, інші – отримали благословення.
Однією з особливостей цього року стала різдвяна майстерня, яка принесла ще більше святкової атмосфери та дозволила кожному проявити свою творчість. Учасники мали можливість виготовляти ангеликів з ниток, що символізували небесних вісників Різдва, та створювати оригамі-вертепи, які відображали сцену народження Ісуса. Ці майстер-класи стали чудовою нагодою для дітей та дорослих долучитися до традиційних святкових рукодільних занять, а також створити власноручні сувеніри, які нагадуватимуть про Різдво та атмосферу спільності. Кожна з робіт стала не лише творчим вираженням, а й емоційним відгуком на важливість святкового часу та спільної праці.
Захоплюючим був конкурс капеланів, в якому взяли участь капелан Хустської та Тячівської спільнот «Скелястий замок» та «Яблуневий сад» о. Олександр Сулінчак, капелан Мукачівської спільноти «Посланці радості» о. Євген Фізер, капелан Ужгородської спільноти «Виноградна лоза» о. Василь Бушко та капелан Кам’янець-Подільської спільноти «Діти сонця» о. Микола Пілецький. Вони були активні, життєрадісні, натхненні та відкриті до участі у різдвяній коляді.
Бог будує закон, але одне невеличке правило, яке прижилося у нашому суспільстві, він оминув. Всі добре знають, що іменинник має отримувати подарунки й увагу, але на цьому святкуванні найкращі дорогоцінні дари дісталися членам спільнот «Віра і Світло». Із щедро наповненими серцями кожен повернувся до своїх домівок із різдвяної зустрічі у Павшині й понесли далі, примножуючи любов. Декому повертатися прийшлось дуже довго, адже, як мудреці, багато гостей прийшли із далекого і близького Сходу.
«На цьому святі ми поринули в атмосферу Різдва завдяки пантомімам та музичним виставам, де кожен друг міг проявити усі свої таланти. Тут переплелися різдвяні традиції Сходу і Заходу. Спільно колядували усіма мовами, які знали: українською, угорською та польською. Було приємно дізнатись традиції Закарпаття, провести час разом. В пам’яті залишаться щасливі друзі, ангельський спів, Архангел… Для наших друзів це був незабутній час. Щиро вдячні усім організаторам за таку чудову ідею спільного колядування, сестрам, що так гостинно прийняли у себе, за подарунки, майстер-класи, декорації… Тим невидимим добродіям, що пожертвували кошти, свій час, вміння і таланти. Нехай Добрий Господь винагородить сторицею!» – діляться враженнями члени спільнот «Діти сонця» та «Квітка на камені» з Кам’янця-Подільського.
У Павшині кожен знайшов своє місце біля королівських ясел, а вертеп поповнився друзями і приятелями, капеланами і студентами, сестрами-монахинями та ангелами (видимими у тому числі).
Хоч у день народження про Месію знало декілька людей, 12 січня цього року, здавалося, коляда ширилася просторами України, сягаючи високих хмар на небі, сповіщаючи радісну новину.
Дитятко Ісус «народжувався» того вечора десь аж 10 разів. І кожна сценка чи пантоміма викликала невичерпну радість. Споглядати працю, до якої кожна групка трепетно долучилася, було неймовірним задоволенням. Думаю, цьогоріч Царя зустріли як годиться.
«Було трохи незвично, але цікаво зустрітись з різними спільнотами та дізнатися про їх діяльність. Також співпрацювати з друзями з інших спільнот та національностей. Дякую за теплий прийом сестер», – Аня Літовська, студентка 3 курсу Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, майбутня вчителька образотворчого мистецтва.
Софія Шевчук, студентка того ж університету ділиться: «Незабутні відчуття. Місце, люди та час, ніби все було підготовленим Богом. Була дуже рада познайомитися з новими людьми. Проведений час разом із друзями був наповнений емоціями, які не передати словами. Відчуваєш, ніби став ще ближче з друзями та спільнотою».
«Київська спільнота “Веснянка” була щаслива доєднатися до Різдвяної коляди руху «Віра і Світло», яка проходила цими вихідними у гостинних сестер Св. Йосипа де Сен-Марк. Щиро дякуємо сестрам, організаторам, учасникам за подароване нам свято», – ділиться враженнями Тетяна, мама Владислава з Києва.
«Я ще перебуваю в ейфорії від поїздки на коляду. Передивляюсь фото та відео і не можу натішитись. Дякую Богу за те, що поєднав моє життя та життя мого Дениса з Вірою та Світлом. Це настільки змінило мій світогляд і щиру віру у те, що наші діти не всім байдужі. Такі події дуже важливі, бо наші діти знаходять нових друзів, батьки можуть поспілкуватись між собою та отцями про наболіле», – Людмила, мама Дениса, спільнота «Квітка на камені», Кам’янець-Подільський.
Із цієї ж спільноти ділиться враженнями і Світлана, мама Вадіка: «Щиро дякуємо за коляду, гарно проведений час, за вашу любов. Друзі у захваті від цієї події. Будемо з нетерпінням чекати наступних зустрічей».
Вперше віросвітляни Закарпаття колядували спільно з віросвітлянами з Києва, Кам’янця-Подільського та Львова. Це ще раз довело, що для Віри і Світла нема неможливого. Що ні відстань у сотні кілометрів, ні час у тисячі років не віддалять нас від Бога та одне від одних.
«Це було неймовірне пережиття духовності, тепла та радості. Зустріч стала символом єднання Сходу та Заходу, показуючи, що відстані не можуть розділити тих, хто поділяє спільні цінності та віру. Програма була наповнена колядками, молитвами та спілкуванням, які залишили незабутній слід у серцях кожного учасника. Дякуємо всім, хто долучився до цієї події, за щирість, радість і тепло. Такі моменти нагадують нам, що ми є великою родиною, об’єднаною любов’ю до Бога та ближнього», – каже Франческа, приятелька спільноти «Скелястий замок» міста Хуст.
Коляда завершилася благословенням і молитвою, що стало відправною точкою для нових духовних звершень у житті кожного учасника. Всі роз’їжджалися зі святкування з почуттям глибокого духовного натхнення, радісно несучи в своїх серцях світло Різдва.
«Велика радість бути частиною такої добре організованої, теплої, глибокорадісної і веселої коляди! Дякую! Ви неймовірні! Хай процвітає Віра і Світло!» – із захопленням ділиться Степан, друг спільноти «Скелястий замок» м. Хуст.
Ця різдвяна коляда стала не лише чудовою нагодою для творчого вираження та спільної молитви та коляди, але й важливою подією для зміцнення духовних зв’язків серед учасників спільнот «Віра і Світло».
Якщо ви ніколи не були на віросвітлянській коляді, то варто поповнити список бажань.
Текст: Марія Бровдій
Фото: о. Євген Фізер, Вікторія Двуйла, Франческа Мелай
