Зустрічаючись з учасниками Генеральної капітули Згромадження Облатів святого Йосифа, Папа Франциск заохотив їх і надалі підтримувати та супроводжувати молоде покоління, схиляючись над жертвами марґіналізації не з патерналістським ставленням, а поділяючи їхні труднощі.
Про це пише Vatican News.
Прихованість, батьківство та увага до найостанніших. На цих трьох вимірах життя святого Йосифа, важливих для чернечого життя та служіння Церкві, Папа Франциск зосередив свою увагу під час зустрічі з учасниками 18-ї Генеральної капітули Згромадження Облатів святого Йосифа, яких він прийняв 26 серпня 2024 р. на аудієнції в Апостольському палаці у Ватикані.
Поставити Христа у центрі свого життя
Говорячи про перший вимір, – прихованість, – Святіший Отець навів гасло засновника Облатів святого Йосифа: «Картузіяни вдома, апостоли поза домом». З цього випливає заклик поставити Христа в центрі свого життя. «Без Нього ми не вистоїмо, ніхто з нас: у кожного з нас є свої слабкості, і без Господа, Який нас підтримує, ми б не вистояли. Тому заохочую вас завжди плекати інтенсивне молитовне життя (…) через участь у Таїнствах, слухання Божого слова та роздуми над ним, євхаристійну адорацію, як особисту, так і спільну», – сказав він, особливо наголошуючи на адорації, «мовчанні перед Господом», що повинні робити всі богопосвячені особи.
А перебувати з Христом, слухати Його, розмовляти з Ним, ділити «з Ним щоденне життя», за словами Папи, приносить плоди в апостольському служінні, особливо в тому, що здійснюється серед молоді, щоб допомагати зустрітися з Богом. «Молоді люди потребують не нас: їм потрібен Бог! І чим більше ми живемо в Його присутності, тим більше можемо допомогти їм зустрітися з Ним, без марного геройства, маючи на серці лише їхнє спасіння і повноцінне щастя. Наша молодь – а по суті й кожен з нас – живе в світі, побудованому на зовнішніх речах, де головне – це виглядати, отримувати схвалення, отримувати все нові і нові враження. Але життя, прожите “ззовні”, залишає порожнечу всередині», – сказав Наступник святого Петра, заохочуючи облатів святого Йосифа дбати про те, щоб їхні спільноти були «місцем, де можна відчути й ділитися теплом близькості з Богом і між братами».
Розпізнати потенціал добра
Говорячи про батьківство, Папа Франциск підкреслив турботу святого Джузеппе Марелло, засновника згромадження, про молодь, щодо якої він журився, що вона «надто покинута та занедбана» і «залишена напризволяще», а також вважав «несправедливою та безплідною» позицію тих, які потім обмежувалися лише тим, щоб критикувати «цю покинуту та дезорієнтовану молодь». Він умів вловити «великий потенціал добра», який в молодих людях може «розквітнути і принести плоди, якщо його підтримують і супроводжують мудрі, терпеливі та великодушні провідники». Тож Святіший Отець закликав послідовників святого Джузеппе бути «уважними до цілісного добра молодих людей, конкретно присутніми поруч з ними та їхніми сім’ями, експертами в мистецтві вихователів добра, мудро шануючи ритм і можливості кожного».
Не патерналізм, а визнання гідності
Врешті, щодо уваги до останніх, Папа Франциск підкреслив віру та любов, з якими святий Йосиф прийняв «Марію та її Дитятко», розпізнаючи «Бога в їхній убогості». І саме це означає «приймати останніх», як підсумував Єпископ Риму, «не схиляючись у патерналістський спосіб», вважаючи їх нижчими від себе, але розділяючи з ними власну, таку ж саму вбогість. Цього нас навчає «той факт, що Бог став убогим», і цього навчав святий Джузеппе Марелло, дбаючи «про найпроблемніших дітей», і до цього, за словами Святішого Отця, «нас сьогодні закликає Господь».
