30 червня 2024 року відбулося урочисте впровадження реліквій св. Брата Альберта до парафії Христа Царя Всесвіту у Львові. Інсталював реліквії, які прибули з Кракова, зі Санктуарію Ecce Homo, та очолив урочисту Святу Месу єпископ-помічник Львівської архідієцезії Едвард Кава OFMConv у співслужінні з настоятелем парафії о. Андрієм Пеканьцем та о. Маріушом Кравцем.
Про це пише Львівська архідієцезія.
На початку с. Доротея зачитала біографію святого, наголошуючи на тому, що його життя було тісно пов’язане зі Львовом, адже саме тут він написав своє найвідоміше полотно «Ессе Homo», копія якого знаходиться у головному вівтарі.
А єпископ у проповіді звернув увагу присутніх на те, що приклад життя брата Альберта показує нам, що Бог нас чує і не залишає нас самих, хоча й не завжди подає нам все «на тарілочці»:
«Ми би хотіли отримувати від Бога все готове, щоби не докладати зусиль і не відволікатися від щоденного життя. А переважно так не виходить. Ми маємо добряче попітніти, проявити терплячість, докласти зусиль, багато молитися і витратити багато часу на те, щоби розпізнати волю Бога. Таким чином Він хоче показати, що Йому насправді на нас залежить. Він не нехтує нами, нашими проханнями, нашими пошуками, але нам потрібен той шлях, щоби очиститися від зайвого і прагнули лише одного – святості. Тому що святість – це найпрекрасніший дар; найбільше багатство; найщасливіше життя.
Бог веде нас до цього різними дорогами, кривими стежками, які часом нагадують хресну дорогу, яку ми зараз в Україні через війну переживаємо. Але ми можемо цей час очікування добре пережити. Так, як Брат Альберт – шукаючи справжнього обличчя Бога, шукаючи святості. (…) І він знайшов обличчя Господа у служінні найбільш приниженим, покинутим, бідним і бездомним. Брат Альберт відчув прагнення бути з цими людьми, відродити в них тотожність Божої дитини. Сьогодні дуже багато людей, які теж цього потребують. І це не обов’язково безхатьки. Це можуть бути навіть наші самотні сусіди; старші особи, які не можуть вийти з дому; хворі, що прикуті до ліжка… Нам сьогодні треба бути вразливими на інших людей, не нехтувати можливістю бути добрими, як хліб, як говорив свого часу св. Альберт. Бути добрим, як хліб, щз якого кожний може відірвати собі шматок. Це боляче, коли від нас щось відривають – наш час, нашу увагу… Нам починає здаватися, що ми втрачаємо, марнуємо, маємо чогось менше, тому що робимо не те, що би хотіли. Але жертвуючи свій час і служачи іншим, ми отримуємо набагато більше ніж даємо, тому що у тих потребуючих, нужденних, ми можемо бачити Ісуса».
У спільній молитві взяли участь сестри-альбертинки разом із підопічними жінками, що мешкають в екуменічному осередку бл. Бернардини Яблонської, який діє при парафії, Консул РП у Львові Еліза Дзвонкєвіч та місцева парафіяльна громада.
На завершення Святої Меси відбулося благословення Пресвятими Дарами та вшанування реліквій св. Брата Альберта, а також освячення хлібців, якими пригощали усіх присутніх після Святої Меси.
Текст: Віта Якубовська
Фото: Сергій Якубовський
