Фото: Ірина Мезенцева
Проповідь Апостольського нунція архієпископа Вісвальдаса Кульбокаса під час Пасхальної Вігілії у Запоріжжі 30 березня 2024 року.
Цієї Пасхальної ночі, молитва Колекти Святої Меси, тобто та молитва, якою ми молилися перш ніж прочитати уривок з Листа Святого Апостола Павла, нагадала нам про два головні мотиви, чому ми святкуємо Пасху:
– В цю пресвяту ніч пробуди, Господи, в Твоїй Церкві, дух усиновлення;
– Та вчини, щоб ми, відновлені душею та тілом, з цілковитою відданістю служили Тобі.
Як ми бачили, перша мета полягає в тому, щоб Господь пробудив у нас духа синівства. Всі ми, або принаймні всі, присутні тут, – є охрещеними, а отже, отримали духа усиновлення. Але цей дух часто засинає, і ми стаємо холодними у вірі та любові, дезорієнтовані та налякані.
Дух синівства не усуває з нашого життя всі труднощі, втім він чинить наше життя зовсім іншим. Наприклад, під час Великого тижня ми часто роздумували про страждання Ісуса не тільки в той момент, коли над Ним знущалися, бичували та розіп’яли, але й раніше. Прийшовши в людському тілі, Син Божий не мав бажання бути розіп’ятим, і в своїй молитві він просив Отця забрати від нього цю чашу страждань. Але водночас дух синівства зробив Ісуса готовим виконувати волю Отця до кінця. З цього ми робимо висновок, що дух синівства, навіть якщо не усуває біль, то чинить нас здатними проходити через біль з впевненістю, яку можна порівняти з впевненістю дитини, яка падаючи з висоти знає, що падає прямо в обійми свого батька, який любить її та врятує.
Тож в цю пресвяту ніч ми слухаємо читання та целебруємо таємницю Христа, щоб наша синівська довіра повністю пробудила й освітила наше життя, особливо під час війни, а також у часи хвороби, бідності та непорозумінь. В часі втоми і самотності.
Другою причиною, чому ми святкуємо Пасху, як каже молитва Колекти, є оновлення душі та тіла. Ці дві речі, – дух і тіло, – вони тісно поєднані. Але на початку потрібно підкреслити духовний аспект.
В біблійних читаннях цієї ночі ми чітко бачимо, що Дух Божий завжди присутній у всьому, для постійного нашого оновлення:
– Коли Бог творить небо і землю, Дух Божий ширяє над водами. Це означає, що Дух не покидає творіння, а від початку супроводжує його своєю присутністю!
– Коли Бог посилає на землю потоп – це також діяння Божого Духа, бо Його метою є оновлення людства.
– Коли Бог провадить євреїв водами Червоного моря з єгипетського рабства до свободи, це робить Дух Божий, щоб створити народ, який буде коренем, з якого має народи́тися Месія, і який буде прототипом, тобто задумом майбутнього Божого Народу, який народиться через води Хрещення.
Дух Божий завжди був присустній у творінні і постійно його оновлював, ще до втілення Христа. Тож він доторкається до всього Божого створіння, а не обов’язково тільки до людини. Але ми, християни, отримуємо Духа Божого іншим способом, своєю вільною волею, і таким чином Дух діє в нас не тільки ззовні, але й усередині!
І ось ми підходимо до головної теми наших роздумів:
– Коли Ісус Христос помирає на хресті і його ховають, Дух Божий просто мовчки очі́кує один день, а потім воскрешає Ісуса з мертвих!
– Тобто Дух Божий оновлює не тільки духа, а й тіло! І не лише при кінці часів, але й тепер! Дух Божий воскрешає Ісуса Христа в Пасхальну ніч, яку ми згадуємо сьогодні.
Це означає, що для нас, християн, хрещення, сповідь, Євхаристія, віра і молитва – це не лише духовні діяння, але й тілесні. Навіть маленька молитва впливає на наше тіло тепер, а потім ще більше у вічності.
Саме це є причиною нашої великої великодньої радості, бо воскресі́ння Христа не ті́льки обіцяє нам майбутнє воскресіння наших тіл, але дає нам благодать вже сьогодні провадити людське життя, вільне від зневолення собі́ самому, тобто того, що є лише тілом. Воскресіння Христа відкриває людське тіло для божественної реальності, в які́й вже немає неможливого, бо все можливе для Бога.
Звичайно, воскресіння Христа не відбувається автоматично, а лише тоді, коли людина хоче прийняти цю благодать, що зазвичай відбувається через хрещення. Тому сьогодні, на Великдень, ми просимо Бога: Господи, віднови в мені те «так», яке я вимовив під час свого хрещення, щоб уся сила Твого Духа невпинно діяла в моєму житті!
