Як повідомлялося, на початку березня право на вбивство ненароджених дітей було закріплено в конституції Франції. Трохи згодом президент Макрон вже оголосив про подальші кроки, спрямовані на укорінення культури смерті в країні. Цього разу йдеться про легалізацію «асистованої смерті». Це закон, який спрямує всю систему охорони здоров’я до смерті як до вирішення проблеми, попереджає очільник єпископату Франції.
Про це пише Vatican News.
Відповідний закон вже готовий. Він був переданий до Державної ради, а в травні надійде на розгляд парламенту. Сфера запропонованих рішень дуже широка, охоплюючи на практиці як асистоване самогубство, так і евтаназію, приховані під одним евфемізмом: «допомога у вмиранні». Про смерть зможуть попросити повнолітні та притомні особи, які страждають на невиліковну хворобу з короткостроковим або середньостроковим прогнозом, чиї фізичні або психічні страждання вважаються невиліковними.
Президент Макрон детально описав законопроєкт в інтерв’ю двом газетам: ліворадикальній Liberation і католицькій La Croix. Незручні для президента економічні аспекти в інтерв’ю не були порушені. На них нещодавно звернула увагу Паскаль Моріньєр, президент Конфедерації католицьких сімейних товариств Франції. Вона нагадала, що на користь запровадження евтаназії є також фінансові міркування. Догляд за пацієнтом в останній рік життя коштує стільки ж, скільки за попередні десять років.
В інтерв’ю католицькій газеті Макрон посилається на гуманітарні міркування і стверджує смиренність і обережність у своєму підході до біоетичних питань. Він навіть називає свою ідею про асистовану смерть законом братерства, який поєднує автономію особистості та солідарність суспільства.
Пропаганда Макрона щодо евтаназії була піддана гострій критиці з боку голови французького єпископату. Він називає посилання на братерство в цьому випадку обманом. Архієпископ підкреслює, що, незалежно від декларацій, цей закон вводить заподіяння смерті в охорону здоров’я як одне з можливих рішень. Президент Франції представляє чітке бачення щодо асистованого вмирання, але вже щодо паліативної допомоги він обмежується розпливчастими обіцянками. Тим часом, згідно з офіційними даними, у Франції половина пацієнтів, які мають право на паліативну допомогу, не мають доступу до неї. Архієпископ де Мулен-Бофор підкреслює, що французи по-іншому дивилися б на кінець життя, якби кожен міг скористатися паліативною допомогою, гарантованою законом. А в останні роки нічого не було зроблено для її розвитку, навпаки, ресурси, що виділяються на неї, ще більше скоротилися. Як зазначає митрополит Реймський, померти гідно і людяно – це не про заподіяння смерті, а про ніжність, турботу і увагу.
Очільник єпископату також закликає парламентарів не піддаватися емоціям і страху отримати ярлик консерваторів. Пропонувати смерть як рішення – це фальшивий обман, додав архієпископ де Мулен-Бофор.
