Коли йдеться про боротьбу з насильством над дітьми, ми все ще стикаємося з численними викликами в багатьох місцях. На це звертає увагу член Папської комісії із захисту неповнолітніх, клінічний психолог Емілія Рівет-Дюваль. Допомагаючи дієцезії Порт-Луї на Маврикії протягом 18 років, у ватиканській установі жінка займається переважно африканським регіоном та островами Індійського океану. Вона зазначає, що, незважаючи на труднощі, які даються взнаки, в місцевих церквах є бажання поліпшити ситуацію.
Про це пише Vatican News.
«З того, що я змогла спостерігати в загальних рисах, я думаю, що в конкретних країнах, в конкретних єпископських конференціях є бажання рухатися вперед у цьому питанні, дозволити собі кинути виклик і бути здатними прийняти хороші рішення з точки зору культури захисту», – підкреслює Емілія Рівет-Дюваль в інтерв’ю для Радіо Ватикану.
Однак вона також вказує на конкретні проблеми, такі як низька доступність людських або фінансових ресурсів для реалізації відповідних рішень. «Іноді також бракує прозорості та підтримки в плані того, як, з чого почати, як можна реалізувати завдання захисту неповнолітніх», – розповідає жінка. Серед іншого, йдеться про розуміння того, «що можна зробити, щоб допомогти жертвам розірвати коло мовчання, а також допомогти дорослим по-справжньому прислухатися до того, що переживають молоді люди».
Папська комісія у справах захисту неповнолітніх бере участь в обміні інформацією на цю тему і працює як своєрідний мозковий центр для місцевих єпископських конференцій. Таким чином, Емілія Рівет-Дюваль має особливий досвід у вищезгаданій сфері. Вона зазначає, що в регіоні, яким вона особливо опікується, культурний підхід до такого типу подій є серйозним питанням.
«Йдеться про певне табу, яке досі існує. Оскільки сім’я є справді святинею, там, де сім’ї все ще важко вислухати дітей, які, можливо, стали жертвами, все ще існує культура мовчання», – описує жінка. На її думку, «часто бракує інформації про те, що таке сексуальне насильство, які численні та серйозні наслідки воно має для дітей, як діє педофіл, про весь процес насильства».
У підсумку Емілія Рівет-Дюваль зазначає, що потрібно ще багато працювати, щоб поінформувати громадськість про ці реалії. Крім того, важливо також доносити до громадськості свідчення. «Хто, як не жертва, може розповісти свою історію і достукатися до людських сердець, щоб запустити правильні механізми запобігання сексуальному насильству над неповнолітніми», – риторично запитує Емілія Рівет-Дюваль.
Детальніше про політику захисту неповнолітніх в Римсько-Католицькій Церкві в Україні можна рпочитати на сторінці Комісії душпастирства молоді при єпископаті України.
