«Свободу, яку пропонує Бог, потрібно бажати і приймати. І навіть Бог не може зробити це за нас», – наголосив кардинал Майкл Черні, префект Дикастерії інтегрального людського розвитку, на конференції у Ватикані, представляючи послання Папи Франциска на Великий піст.
«Послання Папи робить сильний акцент на свободі. Це послання про свободу і для свободи. У той час, коли надто багато труднощів обтяжують кожного з нас, Євангеліє відкриває дорогу в пустелю і проголошує нам, що наша неволя закінчилася, справді закінчилася», – зазначив кардинал Черні. Він додав, що «життя і віра тісно пов’язані між собою». Тому, «приймаючи дар Великого посту, кожна християнська спільнота може супроводжувати своїх членів у протистоянні викликам нашого часу. Бо, віримо чи ні, зміни, на які сподівається світ, починаються зі змін у кожному з нас», – наголосив префект Дикастерії інтегрального людського розвитку.
«Цей Великий піст може бути також суспільним наверненням», – закликала професор Емілія Палладіно з Григоріанського університету. Вона вказала на деякі суспільні проблеми. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2023 році троє з десяти людей не матимуть доступу до базових медичних послуг, а два мільярди людей будуть змушені обмежувати своє харчування, щоб покрити витрати на медичну допомогу та ліки. Крім того, у 2023 році 152 мільйони дітей і підлітків стануть жертвами примусової праці, «а про торгівлю людьми ми чуємо майже щодня», – зазначила професор Палладіно, підкресливши важливість прислухатися до Папи Франциска, який закликає саме до суспільного навернення.
Митець Мауро Паллотті (МауПал) поділився своїм досвідом роботи у в’язниці, де він брав участь у кількох проєктах. «Робота з ув’язненими дає несподіване багатство, часто зустрічаєш людей, які пережили пекло і тепер краще за інших знають, якою є дорога до неба. Я зустрів людей, які пройшли через пустелю і парадоксальним чином досягли свободи, внутрішньої свободи, свободи, яку дає Бог. Інші все ще в дорозі, йдуть через пустелю, але хоча на горизонті не видно жодних ознак перепочинку, вони йдуть далі, впевнені, що прийде полегшення». Він додав, що бути з ув’язненими і давати їм через мистецтво інструмент, щоб швидше рухатися вперед і допомогти їм розсунути межі власних слабкостей і минулого – це не тільки відповідальність, але й досвід, який змушує його самого пізнати смак свободи в щоденній пустелі.
