У стінах Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ цієї суботи з ініціативи Лицарів Колумба відбулася Різдвяна вечеря, на яку зібралися близько ста дружин, дітей та батьків загиблих воїнів. Серед запрошених були зокрема сім’ї зі Львова, якими опікуються лицарські ради та духівники при парафіях храму Покрову Пресвятої Богородиці на Личаківській, храму Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові, Гарнізонного храму свв. апп. Петра і Павла, а також костелу архангела Михаїла.
Святкова різдвяна програма розпочалася спільною в семінарійній каплиці Молебнем до Богородиці та Парастасом за померлих воїнів і всіх жерт війни. Опісля Юрій Малецький, національний делегат, який очолює Лицарів Колумба в Україні, у вступному слові коротко розповів про проєкти психологічної реабілітації, матеріальної допомоги, молитовних виїзних прощ та поділився подальшими планами лицарів щодо підтримки родин, які втратили близьких.
Пан Юрій пояснив, що ідея такої зустрічі є зібрати сім’ї, об’єднані горем, разом: «Ми не можемо осягнути розумом вашу втрату. Але розуміємо, що кожен з вам може поділитися своїм досвідом, обійнятися, поспілкуватися і підтримати того, кому тяжче це пережити». І також підкреслив, що в Україні немає чужих дітей, як і чужих матерів й дружин – наш обов’язок їм допомогти переживати втрату й підтримувати.
Далі представники скаутської молоді виступили із різдвяним вертепом, адаптованим під реалії
війни. А відтак, на прохання лицарів, заспівали кілька коляд разом із присутніми.
Отець Ігор Бойко, ректор Львівської духовної семінарії, подякував присутнім, що відгукнулися на запрошення. – «Це нагода щоб відкритися для інших, поділитися своїм болем. Бо коли ми його висловлюємо і ним ділимося – нам справді стає легше на серці», і додав – «розділити людський біль – це вміти бути поруч». Ця різдвяна зустріч і була свідченням «буття поруч» на молитві, в храмі, слухаючи колядки і спілкуючись з лицарями та отцями під час трапези. Діти в тому часі разом із скаутськими провідниками робили патріотичні браслети.
В часі Різдва подібні зустрічі відбулися й в інших українських парафіях у Золочеві, Червонограді, Києві та Фастові, де лицарі особливо опікуються родинами полеглих захисників. У такий спосіб вони стараються реалізувати першочергову місію ордену, закладену його засновником блаженним отцем Маꥳвні – опікуватися вдовами та сиротами, які є найбільш вразливими та потребуючими сьогодні в Україні.
«Ця підтримка важлива для родин, в яких загинули чоловіки, батьки, діти. Горе нас об’єднало, а вони якщо можна роблять все, щоби ми відчували себе спільнотою», – поділилася Надія Врубель, мати полеглого військового Максима.
«Лицарі Колумба» – найбільша у світі братерська католицька організація. Спільноту заснував о. Майкл Маꥳвні (беатифікований 2020 року) в Нью-Хейвені 1882 року. Так він об’єднав групу чоловіків, які хотіли підтримувати та формувати один одного в католицькій вірі та допомагати потребуючим. Їхня діяльність ґрунтується на чотирьох головних принципах: милосердя, єдності, братерства та патріотизму. Орден діє у багатьох країнах світу й об’єднує у своїх лавах понад 2 мільйони чоловіків. В Україні лицарі присутні з 2013 року й налічують майже 2 600 братів – вірних 65 парафій Римо– та Греко–Католицької Церков. Із перших днів повномасштабного вторгнення Лицарі Колумба почали активно займатися підтримкою осіб, що постраждали від війни, як в Україні, так і поза її межами.
Фото: Тарас Бабенчук
