7 січня — особливий день для харківських католиків. Адже саме 7 січня 1991 року на сходинках нині катедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії майбутнім настоятелем парафії святої пам’яті отцем Юрієм Зімінським MIC була відслужена перша повоєнна Свята Меса. Участь у ній взяло близько 20 осіб.
Про це пише сторінка Харківсько-Запорізької дієцезії.
Це було перше Різдво, об’явлене в СРСР вихідним днем. Отця Юрія Зімінського МІС запросила до Харкова невелика громада католиків польського походження, яка після ухвалення закону від 1 жовтня 1990 року «Про свободу совісті та релігійні організації», де, зокрема, йшлося і про повернення сакральних споруд віруючим, розпочала збиратися біля костьолу по вул. Гоголя, 4, де містилось міське управління кінофікації, щоби молитися Розарій. Із цього дня отець Юрій час від часу приїздив із Києва до Харкова потягом на один-два дні. Меси відправляв на квартирах віруючих, там же відбувалась катехеза та знайомство з людьми за чашкою чаю. Разом з отцем приїжджала монахиня, сестра-серцанка Валентина Залізовська. Вона готувала людей до таїнств, провадила співи, навчала молитов та літургійних пісень.
16 січня 1991 року Папа Римський Йоан Павло ІІ призначив отця Яна Пурвінського правлячим єпископом Житомирської дієцезії, до якої тоді належав Харків. На єпископську консекрацію, яка відбулась 4 березня того ж року в Житомирі, поїхали делегати з Харкова з метою просити новоспеченого ординарія про призначення отця Юрія, котрого всі встигли полюбити, настоятелем місцевої парафії. Кількість парафіян від першої Меси щоразу збільшувалась, бо активісти, серед яких були святої пам’яті пан Едуард Миколайович Доротюк, незмінний староста парафії, с. п. пані Олена Григорівна Коваленко, с. п. Йосип Броніславович Дурава та його дружина, розвісили по місту оголошення про відновлення життя римсько-католицької парафії по вул. Гоголя, 4.
За матеріалами “Слово між нами”. Cвітлини з особистого архіву Ірини Воловицької OCV.