Різдвяне привітання ординарія Кам’янець-подільської дієцезії єпископа Леона Дубравського.
Любі Брати і Сестри у Христі, дорогі співвітчизники!
Традиційно прагну скласти Вам найщиріші побажання з нагоди святкування Народження Божого Сина, нашого Господа і Спасителя. Насамперед, бажаю миру, як на нашій землі, так і в наших душах, миру Божого, який перевищує усяке розуміння (Флп 4, 7).
Зазвичай, різдвяні свята несуть якусь особливу, теплу й радісну родинну атмосферу. Сім’ї збираються разом, радіючи одне одному. Що можна сказати про цьогорічне святкування? Скільки порожніх місць з’явиться біля українського родинного вігілійного столу? Скільки наших земляків святкуватимуть на чужині? Де святкуватимуть ті, у кого не залишилося більше рідної хати? Багато хто зустріне свята без тепла і світла, наші захисники – в холодних і вогких окопах або на полі бою, дивлячись в очі смерті, в полоні або в лікарняних палатах, змагаючись за життя після поранень. Смуток і безнадія наповнюють наші серця. Оплакуємо втрати. Носимо в серцях живі рани за загиблими. Важко чекати чогось доброго, здається, що світ котиться до загибелі, живемо в очікуванні лише гіршого. Як тут радіти? Як радіти Різдву? Чи народження Христа було даремним? Як протистояти злу, що ллється на нас, здавалося б, звідусіль?
Ісус народився і прийшов саме у цей світ. Жорстокий, грішний, а разом з тим безмежно самотній без Нього. Час, який Він обрав для свого приходу, аж ніяк не був кращим. Згадаймо хоча б наказ Ірода вигубити дітей у Вифлеємі… Панував гріх – в усій своїй потворній сутності. Тоді і тепер. І саме у такий світ Ісус приніс свою радість, мир і спасіння. Христос не дозволив втягнути себе у «колесо» людської ненависті. Його справедливість вимірювалася любов’ю. Тому важливо просто залишатися Його учнями там, де ми є і робити те, що Він нам заповідає. А заповідає любити одне одного, в найпростішій сірій щоденності, за допомогою простих добрих справ і служіння. Необхідно боротися, щоб великому злу протиставляти своє – навіть маленьке – добро. Ми не в змозі охопити своїм розумом безміру людського болю і страждань, але можемо власними зусиллями очищувати їх, робити їх меншими.
Христос народився, і нехай же продовжує невидимо народжуватися у наших серцях, відкритих на Нього у наших ближніх.
З пастирським благословенням на 2024 рік.
Джерело: Кам’янець-Подільська дієцезія
