Місяць тому, під Херсоном, від ворожої кулі загинув вінницький захисник Юрій Марценюк. 28 листопада Герой повернувся додому на щиті.
Пише сайт 20хвилин.
Вінниця знову оплакувала Героя, який повернувся додому на щиті. 28 листопада в останній земний шлях провели захисника Юрія Марценюка. Поминальна служба по загиблому 49-річному воїну відбулась у санктуарії Божого Милосердя.
Юрій Марценюк родом з села Жданівка, Хмільницького району. Навчався і працював майстром з обробки дерева у Вінниці, тут мешкав разом з родиною.
«Він був чудовою людиною, був веселий, в усьому шукав позитив, – розповідає друг, військовий Володимир Чумак. – Я познайомився з Юрою в 2011 році, разом працювали в концерні Поділля. Робив він маляром по дереву, працював в різних областях України, але прагнув залишитися у Вінниці – тут його родина. Був класним спеціалістом, прагнув молодих колег навчити, мав великі плани на життя».
Після початку повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року, вінничанин Юрій Марценюк пішов добровольцем до війська. Спочатку він служив на Вінниччині, потім у складі 35 бригади потрапив на передову. Захисник загинув місяць тому в боях під Херсоном під час ворожого обстрілу.
«В вересні 2023 в нього почалися місячні навчання на полігоні, – ділиться Чумак. – Перед тим, як потрапити на передову, Юрко у жовтні цього року поховав батька. 26-го жовтня подзвонив мені і сказав, що планує йти на перший бойовий вихід. 29 ввечері він вже вважався безвісти зниклим. Тиждень тому ДНК-експертиза підтвердила, що знайдене тіло належить йому. Як в житті, так і на полі бою Юра був першим – він йшов на чолі групи. Тому і потрапив під кулеметну чергу, бо прикрив собою хлопців…»
У чоловіка залишилась дружина, донька і син, віком 25 і 14 років. Близькі та рідні говорять про Юрія Марценюка одне: він був дуже доброю людиною. Захисника поховали на Алеї Слави в Сабарові.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!
