У віці 89 років у Словаччині помер Кошіцький архієпископ-емерит Алойз Ткач. Похоронні обряди відбудуться у вівторок 30 травня в катедрі св. Алжбети м. Кошіце, де і буде похований у крипті біля кардинала Йозефа Томка. До участі у похоронних урочистостях долучиться також єпископ емерит Мукачівської дієцезії Антал Манек OFM.
Про це пише Мукачівська дієцезія.
У період перебудови, кінцем 80-х – початком 90-х років минулого століття, ще до розвалу Радянського Союзу на теренах Закарпаття почало відроджуватися релігійне життя. Літургійні книги були знищені, тож молодий отець Петро Жарковський, який приїхав сюди у 1987 році звернувся до єпископів Словаччини про допомогу. Власне, єпископ Кошіц Алойз Ткач неодноразово надавав підтримку, передаючи Месали та лекціонари, що були роздані у різні парафії, де віряни розуміли словацьку мову. Також єпископ скеровував звернення до своїх священників Кошіцької архідієцезії про те, хто хотів би поїхати служити на Закарпаття. Зрештою, першими приїхали отці лазаристи. Їхнє згромадження і до сьогодні обслуговує парафії Ужанської долини, а саме Перечин, Великий Березний, Тур’я Ремета, Гута, Оноківці, а також Довге.
Як згадує отець Петро: «На цих теренах тоді не було єпископа, тому запросив Кошіцького ієрарха, щоб той приїхав уділити перше Причастя. Єпископ Ткач прибув з візитом на тиждень до Закарпаття і в цей період відвідав парафії від Великого Березного до Довгого». Багато тих, котрі тоді були дітьми згадують про велику урочистість – свято свого першого Причастя, з нагоди якого Святу Месу очолював єпископ Алойз.
Згодом архієпископ Кошіц неодноразово допомагав, щоб парафії теперішньої Мукачівської дієцезії отримали пасхал. Він добре знав чим є комуністична влада, адже у своєму житті зазнав переслідування за служіння. Алойз Ткач був висвячений у 1961 році. У 1975 р. йому було заборонено виконувати священицьке служіння і до 1983 року працював водієм трамваю та був лісничим. У цей період Святі Меси звершував таємно.
Теперішній очільник Конференції єпископів Словаччини архієпископ Бернард Бобер визнає, що покійний емерит був для нього взірцем витривалості та доброчинності у багатьох речах. Зокрема архієпископ Алойз Ткач був понад 100-кратним донором крові, усиновив дітей в Африці, яких ніколи не бачив, але підтримував їх у навчанні. «Ніколи не хизувався цим. Це були, здебільшого, мовчазні жести дарування», – каже архієпископ Бобер.
