Під час війни наше душпастирство зазнало певних змін. Перш за все ми надавали гуманітарну допомогу потребуючим. І тут варто сказати про відданість, з якою працювали наші священники, черниці і миряни. Завдяки цьому ми змогли вийти на зустріч потребам не лише парафіян та наших гостей, які були вимушені покинути свої домівки, але ми також могли відправляти гуманітарні вантажі і на Східну та Південну Україну.
Про це пише Львівська архідієцезія.
Однак не перестаємо також піклуватися і про зростання віри, про вливання у серця наших вірних надії, любові та сподівань на швидку перемогу. У цьому допомагає нам життя таїнствами, участь у душпастирських ініціативах. Попри війну ми все одно вирушили у паломництво до Більшівців та до національного Санктуарію у Бердичеві. Відбулися зустрічі міністрантів та молоді, а також реколекції для священників та міністрантів. У цей важкий час нам усім потрібне оте відчуття близькості з іншими людьми, потребуємо підтримки та допомоги.
Минулого року ми також відзначили ювілей св. Зиґмунта Щенсного Фелінського. Цю прекрасну урочистість ми могли святкувати у храмі у с. Дзвінячка, який був відреставрований зусиллями Сестер Францисканок Родини Марії. У цьому храмі служив і молився св. Зиґмунт Фелінський. На цю урочисту подію зібралися мешканці з цілої околиці, адже пам’ять про цього святого жива там і досі, як і у цілій нашій архідієцезії.
А у цьому році відзначатимемо 100-річчя від дня смерті св. Йосифа Більчевського, великого архієпископа. Він за життя також пережив важкі часи Першої Світової війни і завжди молився про те, щоби якнайкраще провести ввірену йому пасту крізь цей важкий час. Він і для нас є зразком того, як нам жити, як залишатися християнами і людьми у ці драматичні часи.
Нам також вдалося відкрити чудовий осередок у Сколе. Наша молодь зможе приїздити туди на реколекції та оази, які будуть сприяти їхньому духовному зростанню.
Я щиро захоплююсь тим, як наші священники та черниці піклуються про вимушених переселенців у своїх парафіях, монастирях та душпастирських осередках. Як вони намагаються створити для них новий дім, допомагають адаптуватися і дати відчуття безпеки. Я дуже їм за це вдячний. І вдячний також усім, хто допомагає нам підтримувати тих, хто зараз є у великій потребі.
Текст: Віта Якубовська
Фото: Олександр Кусий
