3-5 лютого у Центрі євангелізації Світло-Життя у Гвардійському відбулася Всеукраїнська конгрегація відповідальних Руху Світло-Життя.
Щорічні зустрічі тих, хто прагне служити, існують в традиції руху з 1976 року і регулярно відбуваються у Польщі. Історія ж Конгрегацій відповідальних в Україні починається лише з 2016 року. Цьогоріч з’їзд відбувся втретє після невеликої вимушеної перерви.
У Конгрегації-2023 взяли участь близько 50 осіб. Модератор Руху Світло-Життя в Україні о. Ярослав Ґонсьорек зауважив, що ця кількість дещо менша, ніж у попередні роки зі зрозумілих причин. Тішить, що до Гвардійська прибули представники усіх гілок Руху – Домашньої Церкви, Оази Молоді та «Дорогоцінної перлини» – з Кам’янець-Подільської, Київсько-Житомирської, Львівської, Луцької та Одесько-Сімферопольської дієцезій. Нам товаришували священники – уже згаданий о. Ярослав, о. Павел Росса – модератор Центру євангелізації та Круціяти визволення людини, а також модератори Руху у Львівській архідієцезії – о. Назар Білик та в Одесько-Сімферопольській – о. В’ячеслав Ковальський.
У суботу Святу Месу очолив голова Комісії у справах сім’ї при Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України єпископ Радослав Змітрович ОМІ, який у своїй проповіді торкнувся аспектів «життя у світлі».
Ця ж сама тема формаційного року, що минає, стала основою для конференції о. Романа Лаби OSPPE. Відомий богослов базував свою науку не лише на аналізі біблійних текстів, але й на досвіді розвитку раннього християнства, зокрема, аріанства, яке зараз є темою наукових зацікавлень о. Романа. Ці роздуми викликали дуже живу реакцію у всіх присутніх і спонукали до розлогої дискусії, яка вийшла далеко за межі заявленої теми.
Не меншу активність у присутніх викликало і впровадження о. Ярослава у нову формаційну тему – «Жива Церква» чи, можливо, «Церква – Жива» (це питання модератор країни залишив відкритим).
Наука о. Ярослава ґрунтувалася, передусім, на праці засновника нашого Руху Слуги Божого о. Франциска Бляхніцького «Велика тайна – у Христі та Церкві. Марійна харизма Руху Світло-Життя». Непростою для нашого людського розуміння виявилася концепція про Богородицю як Обручницю Ісуса…
Уривки з цього «трактату» стали також основою для праці у семи групах. Підсумком спільної роботи стали не лише цікаві ділення і роздуми, а й образотворчі міні-шедеври, які представники презентували на завершення.
Ще одним яскравим пережиттям Конгрегації стала Година свідчень, які переповнювали учасників, адже бажаючих висловитися не забракло.
Завершився з’їзд дуже родинною вечірньою, під час якої відбулося урочисте прийняття шістьох оазівців з усіх трьох гілок до Постійної дияконії Руху «Світло-Життя».
Не менш плідним, як на мене, було і «закулісся» Конгрегації – вечірні посиденьки, спілкування і чаювання (тих, хто приїхав до Гвардійська з ночівлею) допомогли ще ближче познайомитися для майбутньої спільної діяльності на Божу славу. Щоб з великою щирістю вигукнути в останній день: «Як добре, що ви є!».
Віктор Собіянський
Джерело: Світло-Життя
