Папа: християнська віра є даром, який вимагає прямувати разом з іншими

Папа: християнська віра є даром, який вимагає прямувати разом з іншими

Проповідуючи під час Святої Меси з нагоди канонізації двох нових святих, Папа Франциск наголосив на тому, що християнські спільноти повинні бути відкритими на всіх, а також підкреслив ключовий вимір вдячності. У контексті прославлення єпископа, який заснував чернечі спільноти для служіння мігрантам, він скерував думку до біженців з України та закликав не забувати про страждання українського народу.

Про це пише Vatican News.

Прямувати вперед разом і дякувати. На цих двох аспектах, почерпнутих із розповіді святого Луки про те, як Ісус оздоровив десятьох прокажених, зупинився Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси на площі Святого Петра у Ватикані в неділю, 9 жовтня 2022 року. На початку Євхаристійного богослужіння він проголосив святими Католицької Церкви блаженних єпископа Джованні Баттісту Скалабріні та салезіянського брата-помічника Артеміде Дзатті.

Перестаньмо поділятися з огляду на мнимі заслуги

У читанні з Євангелії прозвучала розповідь про те, як Ісусові назустріч вийшло десять прокажених, благаючи змилуватися над ними. Всі були оздоровлені, але лише один, який був самарянином, повернувся, щоби подякувати. Коментуючи цей епізод, Святіший Отець, насамперед, звернув увагу на те, що на початку між десятьма не робиться жодного розрізнення, сказано просто: десять прокажених. Хоч один із них був самарянином, яких вважали чужинцями, єретиками. Спільна хвороба причинилася до падіння бар’єрів та подолання виключення.

За словами проповідника, якщо будемо чесними самі із собою, то визнаємо, що всі ми є грішниками та потребуємо Отчого милосердя. І тоді «перестаємо поділятися на основі заслуг, посад, які займаємо, чи якогось іншого зовнішнього аспекту», а також падають «стіни упереджень». «Пам’ятаймо про це: християнська віра завжди вимагає прямувати вперед разом з іншими, ніколи не бути самотніми мандрівниками; вона завжди запрошує нас виходити із себе до Бога і до ближніх, ніколи не замикатися в собі самих; вона завжди вимагає, щоб ми визнали себе потребуючими зцілення та прощення, поділяти уразливість того, хто перебуває поруч, не почуваючись вищими», – сказав Святіший Отець, заохочуючи вірних замислитися, чи ми здатні прямувати разом з іншими, вислуховувати, долати спокусу «барикадуватися в нашій самодостатності та думати лише про свої потреби». «Мене лякає, коли бачу християнські спільноти, які поділяють світ на добрих і лихих, на святих і грішників: так доходимо до того, що почуваємося кращими від інших та тримаємо назовні багатьох, кого Бог хоче обійняти», – додав він.

У контексті канонізації єпископа Скалабріні, ділячись думками про інклюзивність, Єпископ Риму скерував думку до мігрантів, назвавши «обурливим» виключення мігрантів, а навіть «злочинним», адже це причиняється до смерті багатьох з них у нас перед очима.

Хвороба сприймати все як даність

Десять оздоровилися, але лише один, побачивши це, повернувся, щоби прославити Бога, подякувати Ісусові. Його поведінка, за словами Папи, не є простою ввічливістю, але початком дороги визнання: він падає до стіп Ісуса, розпізнає у Ньому Господа, і що це важливіше від отриманого оздоровлення. «Це великий урок також і для нас, що кожного дня користаємо з дарів Бога, але часто йдемо своєю дорогою, забуваючи про плекання живих, реальних стосунків із Ним», – сказав проповідник, назвавши «бридкою недугою» наставлення «сприймати все як даність», що стосується також віри та наших стосунків з Богом.

«Таким чином приходимо до того, що думаємо про те, що отримуємо кожного дня, як про щось очевидне та належне. Вдячність же, вміння сказати “дякую” веде нас, натомість, до ствердження присутності Бога-любові. А також до визнання важливості інших», – наголосив Святіший Отець, закликаючи не забувати про це «ключове слово», яким є слово «дякую».

За прикладом нових святих

Підсумовуючи, Наступник святого Петра ствердив, що саме двоє святих, канонізованих цього дня «нагадують нам про важливість того, щоби прямувати вперед разом і вміти дякувати». Святий єпископ Скалабріні, який заснував згромадження, покликані опікуватися мігрантами, стверджував, що у спільній мандрівці тих, хто емігрує, не слід вбачати лише проблеми, але також і задум провидіння. «І в цей час, – додав він, – є міграція, насамперед, тут, в Європі, яка дуже нас вражає та спонукає відкривати серця: міграція українців, які втікають від війни. Не забуваймо сьогодні багатостраждальну Україну», – закликав Святіший Отець.

Натомість святий салезіянський брат Артеміде Дзатті був живим прикладом вдячності: оздоровлений від туберкульозу, присвятив усе подальше життя служінню хворим. «Молімося, аби ці наші святі брати допомагали нам прямувати вперед разом, без стіни поділів, та розвивати цей благородний вимір духа, дуже приємний Богові, яким є вдячність», – заохотив Папа.

Схожі новини:

Поширити новину: