Єпископ Павло Гончарук: як це «молитися за ворогів?»

Єпископ Павло Гончарук: як це «молитися за ворогів?»

Майже не залишилося нікого, хто не був би зранений цією війною. Людей накриває хвилею злості і ненависті. Як тоді молитися за ворогів? Про що просити у цій молитві?

Про це пише сайт CREDO, що опублікував запис інтерв’ю з єпископом Павлом Гончаруком, ординарієм Харківсько-Запорізької дієцезії, яка страждає від російської агресії вже понад 8 років.

– Коли молимося за когось чи просимо про молитву, але зосереджуємося у ній лише на проханні про добробут чи здоров’я, то це означає, що ми ще не вийшли на належний для християнина рівень. Бо не можна обмежувати молитву лише до цього. Молитва – це відносини з Богом, Який є нашим найбільшим добром. І для своїх ворогів ми маємо бажати саме такого Добра – Бога. Бо найбільшим добром для людини є прийняти Бога до серця, шанувати Його і наслідувати. І я, як християнин, молячись за своїх ворогів, повинен молитися про те, щоб у їхніх серцях оселився Бог.  Ісус теж гнівався і кричав на первосвященників, назвав їх гробами побіленими. А коли виганяв купців зі святині, то теж був злий на них. Але чи він хотів їм погибелі? Тож коли молимося за наших ворогів, то про що ми просимо? Щоби Бог прийшов у їхнє серце і щоби вони навернулися. Ось про що ми просимо. Ми не просимо для них здоров’я, не просимо, щоб їм все вдавалося, щоб їм вдавалося нас вбивати. Ми просимо, щоб Бог прийшов у їхнє серце, бо тоді людина змінюється. І ми маємо багато свідчень про такі зміни. Я молюся про навернення Путіна, молюся про навернення усіх тих, хто організував цю війну. Я не знаю, як саме Бог на нього подіє – може це будуть довгі роки у в’язниці, щоб у них всіх був час осмислити, покаятися і навернутися… Не знаю. 

Наш біль і гнів справедливі, і злість справедлива, але не за ними останнє слово. Мені шкода кожну жертву, мене дуже болить, але я прошу Бога, щоб Він опам’ятав злочинців. Це дуже важко, я знаю, хоч я не хоронив дітей чи батьків, але мене усе це теж болить. Якби я піддався цим емоціям, почуттям, то хотів би, щоб життя Путіна якнайшвидше закінчилося, щоб його вбили. Але я досвідчую того, який Бог добрий, як Він страждає, і я хочу бути на Його боці. Якщо ми дозволимо злості і ненависті, навіть коли вони справедливі, керувати нами, то де тоді Бог? Тоді ми виганяємо Бога, відкидаємо Його логіку і ми тоді нічим не кращі за нашого ворога. Єдина різниця, що ми захищаємося, а не нападаємо. Це трагічно, коли жертва уподібнюється до агресора, бо тоді вона програє подвійно. Тому не маємо права дозволити ненависті заполонити наші серця, не маємо права знищити у собі духа Божого, духа любові і перестати бажати навернення. 

Схожі новини:

Поширити новину: