Єпископ Собіло: кардинал Краєвський бачить нашу ситуацію та чітко все розуміє

Цими днями в Україні перебуває кардинал Конрад Краєвський, який прибув до нас як представник Святішого Отця.

Про перебування префекта Дикастерії у справах милосердя CREDO розмовляє з єпископом Яном Собілом, єпископом-помічником Харківсько-Запорізької дієцезії, який провів із папським посланцем ці дні його візиту.

Ваше Преосвященство, розкажіть, будь ласка, про перебування в Україні кардинала Краєвського.

Папа Франциск попросив кардинала Конрада, щоб він особисто від його імені поїхав в Україну, передав Папське благословення. Всюди, де приїжджає, він роздає папські розарії, благословляє, цікавиться ситуацією, розвозить допомогу тим священникам і волонтерам, які знаходяться близько біля лінії фронту.

«Міг би викликати священників до себе, але їде до них сам»

До Харкова кардинал привіз від Папи бусик-фольксваген у дар, щоб ним розвозити харчі для людей, які на них очікують. Також він спілкується з нашими людьми, — продовжив єпископ Ян. — Кардинал приїхав до Львова, і там я до нього приєднався; далі ми їхали разом до Кам’янця-Подільського. Там він побував в усіх спільнотах. Потім він з’явився в Летичеві на зустрічі єпископів, був у Вінниці. Ми відвідали ті спільноти, які порекомендували кам’янецькі єпископи, Леон Дубравський і Радослав Змітрович, тобто капуцинів, Карітас, були у двох спільнотах сестер. У Гайсині та в Умані він мав зустрічі з місцевими священниками, потім ми подалися до Одеси. Там кардинал теж відвідав усі спільноти, і звідти ми поїхали на Запоріжжя через Кривий Ріг. У Кривому Розі кардинал уділив благословення тим, хто працює з бідними. У Запоріжжі він провідав спільноти греко-католицькі і римо-католицькі, був у чотирьох різних храмах, зокрема у братів-альбертинців. Був також у Дніпрі і в Кам’янському. Сьогодні на його трасі — Харків та Ізюм.

Кардинал хоче проїхати аж до лінії фронту, щоб відвідати всіх священників та всі спільноти, які від початку війни вірно перебувають із людьми, не залишають своїх парафій, допомагають людям, — і передає благословення від Папи. Також він постійно інформує Святішого Отця про свій візит. Папа дуже цікавиться візитом кардинала Конрада в Україну. Це так, ніби сам Святіший Отець благословляє нас через руки отця-кардинала. Папа має конкретну інформацію, безпосередньо від кардинала, який сам бачить ситуацію в Україні, особливо тут, біля лінії фронту.

Цей візит має характер «тихого перебування». Він має акцент на зустрічі з людьми, безпосередньо, не з владою, мерами, губернаторами… Тому їздить від місця до місця. Кардинал міг би в кожній дієцезії зібрати священників на зустріч! Але він каже: Папа хотів, щоб я особисто навідався до священників і спільнот, до людей, які потребують допомоги, до волонтерів.

Він їде за кермом особисто. Йому це нелегко. До Запоріжжя він уже здолав 4,5 тисячі кілометрів. Я рідко змінюю його за кермом… Він молиться щодня від 5-ї ранку, і увечері довго молиться на адорації; також ми їдемо з молитвою. Бо кардинал Конрад розуміє: найважливіше, що він може нам залишити, — це молитва, Папське благословення і ця увага, яку він бажає присвятити особисто кожному, до кого заїжджає. Тому він їде особливо до тих священників, які служать самотньо, і старається допомагати.

«Він зняв бронежилет, бо люди були без них»

Навіть некатоликів і невіруючих сколихнула інформація, що в суботу Папський посланець потрапив під обстріл. Як це було?

Ми поїхали до Оріхова, це вже лінія фронту. Там потрібно мати спеціальний дозвіл і супровід. Тому нас туди віз військовий високого рангу їхнім автомобілем, і він же дав наказ, що ми маємо бути у бронежилетах.

Ми взяли харчі, підготовлені для бідних. В Оріхові від початку війни немає світла, води, вони їдять лиш те, що ми їм привеземо. Магазинів немає, нічого, — розраховують тільки на гуманітарну допомогу. Ми їм дуже багато передаємо з того, що отримуємо. Воду вони беруть із котроїсь криниці.

Ну й ми поїхали з кардиналом, і з нами ще протестантський єпископ. Там ми мали чотири зупинки — чотири місця, де люди збираються. Під’їжджаємо на умовлене місце, швиденько відбувається коротка молитва, ми роздаємо харчі — й вони втікають. На третій локації почався обстріл. Той відповідальний від ЗСУ, який нас привіз, крикнув: «Швидко втікайте!» А кардинал просто перед цим зняв свій бронежилет. Він сказав так: люди, які приходять по їжу, не мають бронежилетів, а ми в бронежилетах. Він відчуває дискомфорт, коли бачить, що ми захищені, а люди — ні. Тому він його зняв; а буквально за хвилину почався обстріл. Мабуть, «Гради». Гатило капітально. Кардинал сам міг побачити, як там живеться. Ми пірнули в підвал і сиділи там до кінця обстрілу. Потім поїхали ще на наступну локацію, далі роздавати харчі. Оріхів — це вже три-п’ять кілометрів від фронту, недалечко стоять російські війська і б’ють по Оріхову постійно.

Кардинал побачив не тільки місто під обстрілами, але й тих людей, що там залишилися, тих бідних, але впертих. Є можливість їх вивезти і є куди! Але вони все життя там прожили і не бажають виїжджати. Кардинал був здивований їхнім спокоєм — ну, обстріл то обстріл. Іде такий собі дядько український і каже до нього: спокійно, не бійтеся! — бо він уже призвичаївся. Там таке по декілька разів і вдень, і вночі. Як Бахмут, так і Оріхів рускі бомблять постійно, мабуть, просто хочуть зрівняти з землею… Кардинал був дуже здивований спокоєм та витримкою тих людей. Вони живуть без електрики й води, носять її здалеку, щоби заварити чаю, — але вірять, що прийдуть наші хлопці і звільнять ці території, відкинуть росіян подалі, щоб вони не били так по Оріхову. Вони вірять, що окупанти у це місто не зайдуть, і кажуть: навіть як дім розіб’ють, я звідси не піду, це моя земля.

Був там один дід, про якого нам сказали: заберіть його, в його будинок влучив снаряд. А він позбирав шматки жерсті й дошки і зробив собі будку. В прямому сенсі: будку! Він туди залазить і там спить. Але заявив: це мій двір і я звідси нікуди не поїду.

Тож кардинал побачив нашу ситуацію «в подробицях». Він від самого початку, як ми їхали Україною, чує, як усі кажуть — і цивільні, і військові: якщо Захід дасть нам більше зброї, ми цю війну виграємо і буде добре для всіх, також і для всієї Європи.

«Росію необхідно зупинити»

Будемо сподіватися, що кардинал Краєвський донесе до Папи позицію України. В нас немає надії «помиритися» з Москвою, бо там нема з ким миритися! Неможливо миритися з тим, хто винищує твій народ геноцидом… Ви говорили про це з Його Еміненцією?

Сам кардинал бачить ситуацію і чітко все розуміє. На мою думку, він уже говорить Папі про те, що сам побачив, і що в цій війні насправді потрібно перемогти окупанта. Думаю, як він поїде до Ватикану, то вже в спокійній обстановці все розповість Святішому Отцеві — цю ситуацію, геноцид, як Росія нищить Україну, що Росію необхідно усіма можливими способами зупинити.

Дякую за розмову!

Схожі новини:

Поширити новину: