Папа: Ісус зціляє серця та виліковує рани минулого

Папа: Ісус зціляє серця та виліковує рани минулого

Шлях від поразки до надії завдяки зустрічі з Господом був у центрі проповіді, яку Папа Франциск виголосив під час Святої Меси в базиліці святої Анни поблизу Квебека.

Про це пише Vatican News.

На дорозі життя, як і на дорозі віри, зустрічаємося також з нашими слабкостями, переживаємо поразки, які можуть нас паралізувати, але саме тоді ми не самотні, нам назустріч виходить Господь. Ці роздуми, в світлі розповіді святого Луки про зустріч Ісуса з учнями на дорозі до Емауса, стали відправною точкою для проповіді, яку виголосив Папа Франциск, очоливши в четвер, 28 липня 2022 року, Святу Месу в канадському національному санктуарії святої Анни в містечку Сент-Енн-де-Бупре, розташованому 30 кілометрів на північний схід від Квебека. Цим Євхаристійним богослужінням розпочався п’ятий день Апостольської подорожі в Канаду.

Почуття поразки

Після смерті Ісуса в серцях учнів оселилося почуття поразки. Вони з ентузіазмом вирушили за своєю мрією, але після ганебної смерті Ісуса на хресті, «обертаються плечами до Єрусалиму, щоби повернутися додому, до попереднього життя»: їхні надії розбиті, їхні мрії поступилися розчаруванню. За словами Святішого Отця, цей досвід стосується і нашого життя, і нашого духовного шляху: наші ідеали зустрічаються з життєвими розчаруваннями, наші постанови не виконуються через нашу слабкість, виявляємося неспроможними здійснити проекти добра. Помилки, поразки, падіння, почуття провини…

«Це може трапитися також і в житті Церкви, спільноти Господніх учнів, яку представляють ті двоє з Емауса. Хоч вона і є спільнотою Воскреслого, може трапитися, що розгублено та розчаровано блукатиме перед обличчям скандалу зла та насильства Голготи», – сказав Папа, зазначивши, що запитання: «Як могло таке трапитися?» – ставить перед собою також і Церква в Канаді, «ступивши на важкий шлях зцілення та примирення».

Спокуса втечі

В такій ситуації, наголосив Святіший Отець, потрібно стерегтися «спокуси втечі», якій піддалися два учні з Євангелії, які втікають з місця, де трапилися болючі події. «Немає гіршої речі перед обличчям життєвих поразок як втікати, щоб не ставити їм чоло», – сказав він, підкреслюючи, що наш духовний ворог хоче змусити нас повірити, що «поразка є остаточною» та «паралізувати нас у гіркоті й смуткові».

«Євангеліє, натомість, об’являє нам, що саме в ситуаціях розчарування та болю, саме тоді, коли почуваємося приголомшеними насильством зла та соромом провини, коли ріка нашого життя пересихає в гріхові та в падінні, коли залишаємося позбавленими всього й здається, що вже нічого не залишилося, саме там Господь виходить нам назустріч і прямує разом з нами», – наголосив проповідник.

Від поразки до надії

Як зауважив далі Наступний святого Петра, Ісус, приєднавшись до засмучених учнів, не говорить загальні слова підбадьорення, принагідні вислови, але, відкриваючи у Святих Писаннях таємницю Своєї смерті та воскресіння, просвічує їхню історію та події, які вони пережили, і цим «відкриває їхні очі на новий погляд на речі». Врешті, Ісус розламує перед учнями з Емауса хліб, «наново відкриваючи їхні очі та ще раз виявляючи Себе як Бог любові, Який віддає життя за Своїх учнів». Цим Він допомагає їм з радістю наново розпочати, «перейти від поразки до надії».

«Браття і сестри, Господь хоче вчинити це також і з кожним із нас та зі Своєю Церквою. Яким чином наші очі можуть бути наново відкритими, як наше серце ще може палати в нас задля Євангелія? Що робити, якщо нас гнітять різні духовні й матеріальні випробування, в той час, як шукаємо дорогу до справедливішого, більш братерського суспільства, коли прагнемо відновитися після наших розчарувань і втоми, в той час, як сподіваємося зцілитися від ран минулого та примиритися з Богом і між собою? Існує одна дорога, лише єдиний шлях: це дорога Ісуса, це шлях, яким є Ісус», – сказав Папа, закликаючи повірити в те, що Ісус прямує пліч-о-пліч з нами, дозволити Йому зустріти нас, дозволити, щоб Його слово інтерпретувало нашу особисту та спільнотну дорогу, вказавши дорогу до зцілення та примирення.

«І з вірою разом розламуймо Євхаристійний хліб, бо навколо цієї трапези можемо наново відкрити себе як любих дітей Небесного Отця, які всі покликані бути братами й сестрами», – заохотив Святіший Отець.

Схожі новини:

Поширити новину: