Колишній дитячий садочок став швейною майстернею. «Шиємо і молимося!»

Колишній дитячий садочок став швейною майстернею. «Шиємо і молимося!»

Сестри зі згромадження Святого Йосифа служать у Стрию вже багато років. Садочок св. Зиґмунта Гораздовського, яким вони опікуються, — дуже популярний; щоби віддати сюди дітей, стрияни буквально стають у чергу.

За роки своєї праці на цій ниві сестри заслужили на довіру та повагу мешканців міста.

Сьогодні у стінах садочка тихо і порожньо. Сумують рибки в акваріумі й черепашка; і навіть іграшки, здається, скучили за дітками. Садочок спорожнів 24 лютого. Почалася війна.

Колишній дитячий садочок став швейною майстернею. «Шиємо і молимося!»

Сестра Наталіс Гавриш, директорка цього закладу дошкільної освіти, показуючи приміщення садочка, звертає увагу на те, що мішечки зі змінним одягом та взуттям (дбайливо підписані й акуратно розвішані на гачках) залишаються на своїх місцях:

Зазвичай, на час канікул чи карантину, батьки упродовж двох-трьох днів забирали речі дітей додому. А зараз усе залишили тут. Це дає мені якусь надію, що скоро ми всі знову побачимося і наш садочок оживе. А поки що ми підготували ці приміщення для біженців: поклали матраци, підготували постіль і готові будь-якої миті прийняти тих, хто шукає місця для ночівлі та перепочинку у важкій дорозі. У нас уже затримувалося декілька багатодітних родин дорогою до кордону; зараз вони у безпечному місці.

Колишній дитячий садочок став швейною майстернею. «Шиємо і молимося!»

Оговтавшись від першого шоку, сестри зрозуміли, що не можуть бездіяльно очікувати на зміни, і почали шукати способів пришвидшити перемогу українського війська. Тож запропонували свою допомогу в пошитті тактичних жилетів. Так запрацювала швейна майстерня св. Йосифа.

Кожний тактичний жилет «заряджений» на захист молитвою сестер, бо вони впевнені, що без молитви не буде перемоги; а також їхньою щирою вірою та впевненістю у тому, що настане для України справедливий мир. До кожної «розгрузки» сестри пришивають освячений медальйон із зображенням Пресвятої Діви Марії.

Шиємо і молимося розарій, слухаємо новини про нашу армію. Не занедбуємо наших чернечих молитов у каплиці, маємо адорацію Пресвятих Дарів. Бо що ж це за допомога армії без молитви! Спершу молитва, а тоді інша робота, — кажуть сестри.

Колишній дитячий садочок став швейною майстернею. «Шиємо і молимося!»

Сестра Наталіс показує монастирську бібліотеку, яка тепер перетворилася на швейний цех. Тут працюють с. Теона, с. Фіделіса, с. Захеуша, с. Олена та с. Ольга. Кожна має свою ділянку роботи і відповідає за інший етап, а ефекти їхньої спільної праці поїдуть до воїнів на передову.

Колишній дитячий садочок став швейною майстернею. «Шиємо і молимося!»

Про те, що роблять, сестри розповідають, не зупиняючи швейних машинок та оверлоку:

Крім тактичних жилетів, ми ще шили для наших воїнів балаклави і в’язали бафи, щоб їм було в шию тепло і не натирало спорядження. Сестра Теона купила нитки і ми всі плели, котра не вміла — навчилася. Ми не рахували, але штук із десять таких бафів наплели, ну і, може, з п’ятдесят балаклав. Крім шиття, ми ще розвозимо харчі, якими нас підтримує парафія в Лімановей у Польщі. Тож поки війна і садочок не працює, ми так втілюємо гасло нашого згромадження: «Серце з Богом, руки в праці».

Колишній дитячий садочок став швейною майстернею. «Шиємо і молимося!»

А ще с. Наталіс розповіла, як на третій день після початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України вона згадала про «стратегічні» запаси речей, які раптом виявилися дуже корисними:

Ми досить довго тримали на горищі речі, які ще попередній настоятель парафії привіз до нас із Польщі після розформування військової частини: похідні ліжка, матраци, військові намети. Буквально напередодні війни ми збиралися все це викинути, але с. Захеуша поїхала, а я сама не дала би ради цього позбутися. І ось на третій день війни я пригадала про ці речі й домовилася віддати все для війська. Коли хлопці вантажили цей скарб, то сказали: судячи з кількості, скидається на те, що ми серйозно готувалися до війни. А ми просто були раді, що могли допомогти.

Колишній дитячий садочок став швейною майстернею. «Шиємо і молимося!»

Ці енергії духовні дочки святого Зиґмунта Ґораздовського налаштовані дуже рішуче і їхній покровитель, св. Йосиф, може пишатися тим, скільки серця й віри, вкладають сестри у своє нове служіння. А для українських воїнів сестри мають особливе побажання:

Ми дуже хочемо побажати нашим воїнам духа відваги! Ми за вас дуже молимося, щоб ви в Ім’я Боже перемагали! Шиємо для вас і молимося за кожного. Бог з нами, переможемо! Слава Україні!


Джерело: CREDO

Схожі новини:

Поширити новину: