За деякими джерелами, структури Римсько-Католицької Церкви на Волині почали формуватися ще в XI столітті, коли розвивалося місто Володимир. Від 1225 року в Луцьку діяли домініканці, хоча з певністю про створення церковних структур можна говорити від XIV століття.
Першим відомим єпископом, що перебував на Волині, був домініканець Петро, німець за походженням, висвячений у Зальцбурзі 1356 року. Резиденція його містилась у Володимирі, а сама Володимирська дієцезія з 1375 року належала до новоутвореного Галицького архієпископства. 1425 року Володимирська й Луцька дієцезії були об’єднані в одну на чолі з єпископом Андрієм Сплавським, а через два роки єпископська столиця переселилася до Луцька. 1459 року терени дієцезії ввійшли до складу Львівської митрополії.
У Луцькій дієцезії Церква мала великий вплив, як релігійний, так і суспільний: саме тут було ініційовано об’єднання західної і східної традиції, із чого й розпочалося формування Української Греко-Католицької Церкви. Об’єднання підтримував святий Йосафат Кунцевич (1580–1623), який загинув, відстоюючи ідею унії. Католицькі єпископи входили у склад сенату Литовського князівства, після Люблінської унії (1569 рік) займали десяте місце в сенаті Речі Посполитої.
У XVI–XVII століттях зростає кількість храмів, виникають нові монастирі, починають діяти різні ордени (зокрема єзуїти й боніфратри). Завдяки єпископу Олександру Виговському (1703–1714) у Луцьку постала перша римсько-католицька семінарія (1706 рік). Та поки дієцезія перебувала у складі Російської імперії, парафій тут значно поменшало, і навіть коли 1925 року первісні кордони дієцезії були відновлені внаслідок поділу українських земель між Росією і Польщею, повернутися до стану попередніх століть не вдалося. Напередодні Другої світової війни Луцька дієцезія нараховувала 165 парафій та 240 священників.
Друга світова війна та комуністичний режим призвели до знищення церковного життя. Через репресії, убивства й масові депортації вірні залишилися без таїнств, священників і храмів.
Латинська ієрархія в Україні відродилася тільки 1991 року. Луцькій дієцезії довелося зачекати ще довше: її відновили 18 травня 1996 року. Апостольським адміністратором був призначений архієпископ Мар’ян Яворський. 26 березня 1998 року Папа призначив Маркіяна Трофим’яка єпископом-ординарієм Луцької дієцезії. У липні 2012 року владика Маркіян став єпископом-емеритом; апостольським адміністратором дієцезії був призначений Станіслав Широкорадюк, єпископ-помічник Київсько-Житомирської дієцезії. 14 квітня 2014 року ординарієм Луцької дієцезії став Віталій Скомаровський, доти єпископ-помічник Київсько-Житомирський.
Площа дієцезії: 40 190 км².
Області, які належать до Луцької дієцезії: Рівненська, Волинська.
Кількість вірних: 30 000.
Кількість священників: 25 дієцезіальних, 5 чернечих.
Кількість орденів та згромаджень: 2 жіночих, 3 чоловічих.
Кількість деканатів: 2.
Кількість парафій: 35.
Сайт дієцезії: http://catholic.volyn.ua/index.php/ua/, Facebook
Курія Луцької дієцезії РКЦ: 43016, м. Луцьк, вул. Кафедральна, 17,
тел.: +38 (033) 272-46-59; е-mail: luceoria@hotmail.com
Катедральний храм: соборо святих Петра і Павла (освячений 6 жовтня 1639 року).
Патрональне свято дієцезії: святої Терези від Дитятка Ісус (1 жовтня ).