Святий Папа Стефан ІХ

Точний рік народження Стефана (при народженні отримав ім’я Фрідріх) не відомий. Ймовірно це 1010-1020-ті роки. Стефан був сином Гозелона, герцога Лотарингії, онуком останнього короля Італії. Освіту він здобув у славетній катедральній школі Льєжу, при костелі св. Ламберта. 

У 1041-48 роках був єпископом Льєжа. Папа Лев IX (його двоюрідний брат) взяв його з собою до Риму, коли повертався з паломництва до Німеччини та Франції. Стефан обійняв посаду канцлера і бібліотекаря Римської Церкви. Крім того, він супроводжував Лева ІХ у його паломництвах Європою, виконуючи різні дипломатичні функції.  

У цей час загострилась ситуація навколо Константинополя. Патріарх Константинополя Михаїл Керуларій відмовився слухати Апостольську Столицю. 1054 року, наприкінці свого життя Лев IX відправив Стефана з посланцем до Константинополя, але ця місія не принесла плодів, а навпаки, закріпила поділ Церкви.

Після смерті папи Стефан вирушив до Монте-Кассіно. Там він став 36-м абатом бенедиктинського монастиря. Незабаром наступник Лева IX, папа Віктор II, призначив його кардиналом-пресвітером костелу св. Хризогона. 

У 1057 році він був обраний понтифіком (вперше номінація папи відбулась без згоди кесаря). Відомий як Стефан IX або Стефан X – через помилку в нумерації, яка була виправлена лише на Другому Ватиканському соборі. Як папа Римський, він продовжив реформи та зміни, започатковані святим Левом IX. Він провів внутрішню реформу Церкви, кодифікував принципи вибору понтифіка. Він скликав кілька синодів, які засудили симонію та шлюби священників. 

Йому не вдалося здійснити заплановане відновлення переговорів з Візантійською Церквою про припинення розколу. Йому завадила хвороба, з якою він боровся майже з моменту обрання на Апостольський Престол. Його понтифікат тривав менше року. Помер у 1058 році у Флоренції. Похований у храмі св. Репарата, на місці якого зараз стоїть собор Санта-Марія-дель-Фьоре.