Святий Леонардо Муріальдо
Леонардо походив зі знатного роду, який колись заснував поселення Муріальдо біля Турину. Народився 26 жовтня 1828 року у багатодітній родині. У віці 8 років батьки віддали його до приватної школи піарів у Савоні. Повернувшись до Турина, він вивчав філософію в коледжі св. Франциска з Паули, акредитованому при тамтешньому університеті. Розпочав богословські студії, які завершилися здобуттям докторського ступеня (1850). Через рік був висвячений на священника. З дозволу єпископа присвятив себе душпастирській праці на околицях Турина, тоді дуже релігійно і матеріально занедбаних. Він проповідував слово Боже, вислуховував сповіді, відвідував будинки бідних, лікарні, виправні будинки і в’язниці. Був одним із найближчих співпрацівників св. Йоана Боско, зустрічався зі св. Йосифом Кафассо.
Леонардо створював комітети для будівництва нових костелів, нестача яких гостро відчувалась у той час. Очолював ораторій св. Алойзія (заснований доном Боско), керував школами для працюючої молоді.
У другій половині ХІХ ст. у Європі виник великий рух, який намагався згуртувати в своїх лавах католицьких робітників і вибороти для них належні їм права. Леонардо поїхав до Німеччини, Франції, Англії, аби перенести досвід католиків тих теренів у цьому русі на італійських грунт. 1866 році він повернувся до Турина і очолив «Коледж ремесел», заснований о. Йоаном Коккі. Він залишався в цьому коледжі до самої смерті, розвиваючи звідти всебічну соціальну та благодійну діяльність впродовж 34 років.
Щоб зміцнити розпочату справу, він заснував Згромадження Святого Йосифа (йосифіти), яке було остаточно засноване 19 березня 1873 року. Він зобов’язав своїх духовних синів окремою обітницею захищати папську непомильність аж до готовності пролити кров за цю істину. Істина про непомильність Папи була визначена як догмат на Першому Ватиканському соборі в 1869 році. Крім того, Леонардо заснував ряд спільнот апостольского спрямування. Він допоміг заснувати католицьке щомісячне видання «Голос католицького працівника» у 1876 році, а також допоміг започаткувати Асоціацію хороших книг і журналів у 1883 році. Священник продовжував активно співпрацювати та апостолувати у робітничих середовищах.
Виснажений такою різноманітною апостольською працею, він помер у віці 72 років на руках своїх співбратів і випускників 30 березня 1900 року. Його беатифікацію в 1963 році здійснив папа Павло VI; він же проголосив отця Леонардо святим у 1970 році.
Для зображення святого зазвичай використовують світлини.
