Святий Кирило Александрійський

Народився Кирило (бл. 370–444) в Александрії (Єгипет). Був племінником тамтешнього єпископа Теофіла, завдяки якому отримав добру освіту.

Близько п’яти років жив серед монахів; по тому єпископ Александрії викликав його до себе для допомоги й висвятив на диякона. 403 року разом із Теофілом узяв участь у Константинопольському синоді, на якому став свідком усунення святого Йоана Золотоустого з патріаршого престолу.

412 року сам став єпископом Александрії. Через кілька років подбав про повернення єдності з Константинополем і протягом усього свого правління підтримував єдність із Апостольським Престолом, визнаючи його першість і віддаючи йому велику шану. Завдяки глибоким теологічним знанням і чутливій інтуїції віри підтримав авторитет своєї катедри на цілому Сході. Боровся з єресями, особливо коли єпископом Константинополя став Несторій (на думку якого дві природи Христа – божественна й людська – були поєднані лише функціонально, а тому в Христі було дві особи). Кирило захищав єдність в Ісусі Христі та гідність Діви Марії як Богородиці (Несторій наполягав на терміні «Христородиця»), черпаючи докази правдивої віри у Писанні та працях святих попередників, особливо Атанасія. Через листи-напоумлення звертався до Несторія, пояснюючи, у чому хиблять його погляди, а коли не зустрів порозуміння, ініціював місцевий синод (430) і собор в Ефесі (431), який став Третім вселенським.

Кирило залишив по собі апологетичні й догматично-полемічні праці, коментарі до Святого Писання, проповіді й листи. Святий, якого вшановують у Східній і Західній Церкві, належить до останніх великих представників александрійської традиції; його називають «сторожем точності» та «печаттю Отців». 1882 року був проголошений Учителем Церкви.

Зображають святого у візантійських єпископських шатах, інколи в товаристві Богородиці. Атрибути — голуб на рамені, книга, пасторал.

Покровитель Александрії.