Святий Ізидор Севільський

Народився Ісидор (560–636) у шляхетній сім’ї в Новому Карфагені (нині Картахена, Іспанія). Мав двох братів і сестру, які теж стали святими.

Батьки рано померли, тож про виховання молодших дітей піклувався старший брат Леандр, єпископ Севільї. З дитинства Ісидор був призвичаєний до аскетичного життя, скерованого на навчання й пізнавання класичних творів, як християнських, так і язичницьких. Завдяки Леандру він навчився відрізняти здорове вчення віри від єретичних домішок і ставитися до здобутків людської культури з повагою, яка згодом відбилася в його творах і в пастирському служінні.

Після смерті брата, приблизно 600 року, Ісидор став єпископом Севільї. Піклувався про інтелектуальний і духовний розвиток кліру, засновував парафії, монастирі, школи й бібліотеки, уніфікував літургію, боровся проти аріанства. Скликав і очолив синоди в Севільї (619) й Толедо (633), на яких, зокрема, був укладений Символ віри, використовуваний в Іспанії. Спромігся покращити відносини з євреями до рівня віротерпимості.

Ісидор залишив по собі найрізноманітніші твори, у яких іноді дозволяв собі вийти за межі суто християнського світогляду, але ніколи не переступав віровчення Церкви. Уклав «Книгу канонів» із постановами соборів від античності, написав цінну «Історію готів і вандалів». Його знання про культуру та здобутки тогочасних наук утілились у праці «Етимології» – імовірно, першій спробі енциклопедії.

Святий ненастанно шукав рівноваги між діяльністю і спогляданням, вдивляючись у приклад Христа. Він писав: «Як належить любити Бога у спогляданні, так треба любити ближнього в учинках».

Помер Ісидор у Севільї. Канонізований 1598 року, а 1722 проголошений Учителем Церкви.

Зображають святого в єпископських шатах. Атрибути – книга, перо, пасторал, бджоли, хрест.

Покровитель інтернету, програмістів, Іспанії.