Свята Лея Римська

Про благочестиве святе життя Леї (IV ст.), християнам стало відомо завдяки її доброму знайомому – святому Єроніму, перекладачу Святого Письма на латинську мову. У своєму настановчому листі до святої Марцелли, Єронім залишив єдине свідчення про її життя. І, хоча святий Єронім не описує біографію Леї, але ставить святу в приклад, та заохочує до наслідування. 

Свята Лея (лат. Lea) походить з римського дворянського роду. З дитинства зростала в розкоші та достатку. Відомо, що була заміжньою. Однак, в скорому часі овдовіла. З огляду на своє походження та багатство, свята мала гідне положення в суспільстві, проте зробила вибір бути безправною, непомітною та вбогою монахинею. Із цим наміром, вона приєдналася до спільноти благочестивих жінок, а згодом стала їхньою настоятелькою. Як керуюча монастирем, уникала будь-яких владних наказів стосовно інших, та не бажала чути похвальних слів на рахунок себе. 

Свята Лея часто молилася вночі, служила іншим, як остання із рабів, зауваження робила не словами, а прикладом свого життя. Померла близько 384 року у Римі. 

В письмі Єроніма можна знайти порівняння Леї з Лазарем та впевненність, що свята перебуває на лоні Авраама, тобто на небі. Оскільки, в ті часи не було канонізації – вшанування Леї з часом зменшилось, проте, Церква разом з Єронімом називає Лею святою.