Літургійний зошит

Літургія на 5 червня, четвер

На цей раз Христос говорить про єдність, як знак, який має закликати до віри. Ця єдність має бути досконалою, бо досконалими є стосунки Сина з Отцем. І такою єдністю Він хоче нас обдарувати. Ісус хоче дати тобі щось більше, хоче дати все, що отримав від Отця. Передусім Він хоче дати свою любов. І ще більше. Він хоче, щоб ти був там, де Він є, щоб ти побачив Його славу, щоб ти був на небесах, щоб ти також був щасливий.  Але якщо ви маєте бути в Його славі, треба також пройти через хрест, і відкинення цього світу. І це також є даром, бо без Господа ми нічого не спроможні.

СВ. БОНІФАТІЯ, ЄПИСКОПА І МУЧЕНИКА (черв) Обов’язковий спомин

Святий Боніфатій народився близько 673 року в Англії. Вступив до бенедиктинського монастиря в Ексетері. У 719 році відправився на місію до Німеччини. У 722 році папа Григорій ІІ висвятив його на єпископа, у 732 році Боніфатій став архієпископом, а у 738 – папським легатом усієї Німеччини.  Проголошував  Євангеліє,  засновував  дієцезії  та  монастирі. У   80-річному   віці  вдруге  відправився  на  місію  до  Фризії.  Був  убитий у Доккумі  (Голландія)  разом  із  52  сподвижниками  в  день  П’ятдесятниці, 5 червня 754 року. Його тіло покоїться у Фульді.

Або: (біл) Перший четвер місяця

Меса про священицькі покликання  (стор. 127)

АНТИФОН НА ВХІД

Ось мученик істинний, котрий пролив кров свою задля Імені Христа. * Він не злякався погроз суддів і ввійшов до Небесного Царства.

КОЛЕКТА

Господи, святий Боніфатій, мученик, проголошував істинну віру і посвідчив її  власною кров’ю; † вчини за його заступництвом, * щоб ми вірно тривали в цій вірі та визнавали її свої м життям. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Діян 22, 30; 23, 6-11

Читання з Діянь Апостолів.

Тими днями, бажаючи краще дізнатися, в чому юдеї звинувачують Павла, трибун звільнив його з кайданів і наказав, аби прийшли первосвященики й увесь синедріон. І, привівши Павла, поставив його перед ними. Зрозумівши, що одна частина тут – садукеї, а друга – фарисеї, Павло вигукнув у синедріоні: «Мужі-брати, я ж фарисей, син фарисеїв! За надію і за воскресіння мертвих мене судять!» Як тільки він це промовив, виникла незгода між фарисеями та садукеями, і збори поділилися. Адже садукеї твердять, що немає ані воскресіння, ані ангела, ні духа, а фарисеї визнають одне і друге. І зчинився великий галас, і деякі книжники, які були з групи фарисеїв, підійнявшись, чинили опір, кажучи: «Ми не знаходимо нічого лихого в цій людині. Що ж, як дух заговорив до нього чи ангел?» А як здійнялася велика колотнеча, тисяцький, боячись, щоб вони не роздерли Павла, наказав воїнам зійти, щоб забрати його з-посеред них і відвести до казарми. А наступної ночі Господь, ставши перед ним, промовив: «Будь відважним! Бо як ти свідчив про Мене в Єрусалимі, так тобі треба й у Римі засвідчити!» Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 16, 1-2а і 5. 7-8. 9-10. 11

Рефрен: Врятуй нас, Боже, Ти – наша надія.

1.Збережи мене, Боже, бо я на Тебе покладаю надію. *

Ти сказав Господу: «Ти – Господь мій».

Господь – частка мого спадку, Ти – моя доля; *

Ти – Той, хто мою спадщину оберігає.

2.Благословлятиму Господа, який дав мені пораду. *

Навіть ночами моє нутро давало мені настанови.

Я завжди маю Господа перед собою, – *

Він праворуч мене, я не похитнуся.

3.Через це зраділо моє серце і моє єство звеселилось, *

навіть моє тіло спочине у надії,

бо Ти не залишиш душі моєї в шеолі *

і не даси своєму святому побачити тління.

4.Ти даси мені дорогу життя пізнати, *

повнота радості – перед Твоїм обличчям,

у Твоїй правиці – *

радість навіки.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Йн 17, 21

Алілуя, алілуя, алілуя.

Нехай усі будуть одне, –

так, як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі,

аби світ повірив, що Ти Мене послав, –

Господь говорить.

ЄВАНГЕЛІЄ

Йн 17, 20-26

† Читання святого Євангелія від Йоана.

Того часу, підвівши очі до неба, Ісус молився і казав: «Отче святий, благаю не лише за них, а й за тих, хто повірить у Мене через їхнє слово, щоб усі були одне, – так, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, – щоб і вони в Нас були одне, аби світ повірив, що Ти Мене послав. І Я славу, яку Ти Мені дав, дав їм – щоби були одне, як і Ми одне. Я в них, а Ти – в Мені, щоб були досконалі в єдності, аби світ пізнав, що Ти Мене послав і полюбив їх, так як і Мене полюбив. Отче, ті, яких Ти Мені дав, – хочу, щоб там, де Я, і вони були зі Мною, щоби бачили Мою славу, яку Ти Мені дав, бо Ти полюбив Мене раніше від заснування світу. Отче праведний, і світ Тебе не пізнав, але Я Тебе пізнав; й оці пізнали, що Ти Мене послав. І Я явив їм Твоє Ім’я, і являтиму, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, була в них, і Я – в них». Слово Господнє.

МОЛИТВА ВІРНИХ

Споминаючи святого Боніфатія, єпископа і мученика, апостола Німеччини, представмо Господу прохання всієї Церкви і наші особисті прохання:

1. Молімося за Святішого Отця, щоб героїчний приклад святого Боніфатія, єпископа і мученика, надихав його на служіння Церкві.

2. Молімося за Католицьку Церкву і протестантські церковні громади, щоб ми спільними зусиллями змогли подолати всі непорозуміння, які між нами існують.

3. Молімося за багаті країни, щоб матеріальний добробут не став причиною їхнього духовного зубожіння.

4. Молімося за Католицьку Церкву в Німеччині та Англії, батьківщині святого Боніфатія, щоб в ній зростала кількість священицьких і чернечих покликань.

5. Молімося за померлих, щоб Господь благоволив прийняти їх до вічної вітчизни.

6. Молімося за нас самих, щоб ми вміли бути апостолами Христового Євангелія у сучасному світі і, як святий Боніфатій, не боялись насмішок та гонінь.

Всемогутній, вічний Боже, Ти явив у Христі  свою славу; за заступництвом святого Боніфатія, єпископа і мученика, даруй нам стійкість у вірі та постійність у виконанні Твоїх заповідей. Котрий живеш і царюєш на віки вічні.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ

Просимо Тебе, Господи: освяти своїм благословенням принесені дари † і нехай вони розпалять у нас таке ж полум’я Твоєї любові, * завдяки якому святий Боніфатій подолав усі  свої тілесні муки. Через Христа, Господа нашого.

Префація про святих мучеників № 37.

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ

 Коли хтось хоче йти за Мною, * нехай зречеться себе самого, * візьме хрест свій * і йде за Мною, – говорить Господь.

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ

Господи, просимо Тебе, нехай прийняті святі  тайни дадуть нам таку силу духа, † яка святого Боніфатія, Твого мученика, вчинила вірним у Твоєму служінні * і переможцем у стражданнях. Через Христа, Господа нашого.