Блаженна Соломія

Соломія була дочкою малопольського князя з династії Пястів – Лєшка Білого та Гримислави з роду Рюриковичів (дочка луцького князя Інґвара Ярославовича).

Народилася на зламі 1211/1212 р. У віці 6 років її заручили з угорським князем Коломаном (братом св. Єлизавети Угорської), що мало забезпечити мир між Польщею та Угорщиною. Соломія невдовзі одружилась з Коломаном, але від початку подружжя склало обіт чистоти. При них виховувалась майбутня свята Кінга. У 1219 році, у віці 8 років, із чоловіком вступила на галицький трон. Однак немає жодного доказу, що була коронована. Невдовзі, після поразки у битві з військом новгородського князя Мстислава ІІ, подружжя було змушене залишити Галич та переїхати до Угорщини. За свого життя Соломія багато часу присвячувала молитві, покутним практикам, нічним чуванням та посту. Разом із чоловіком дбали про місійну діяльність, будували костели та нові монастирі.   

У 1241 році через поранення у битві з татарами, Коломан помер. Після його смерті Соломія повернулась до Польщі та вступила до монастиря кларисок, при якому заснувала невелику лікарню. Від 1260 року жила у монастирі кларисок під Краковом у Скалі. Хоча ніколи не була абатисою монастиря, однак дбала про утримання сестер, мала велику набожність до Пресвятої Діви Марії. 

У 1268 році Соломія важко захворіла. Померла 17 листопада 1268 року й була похована під монастирським костелом. Реліквії блаженної знаходяться у францисканському костелі у Кракові. 

Сестри клариски мають традицію благословення вина через занурення в нього реліквій бл. Соломії. Не раз через заступництво блаженної відбувались чудесні зцілення.  

Беатифікував Соломію Папа Климентій Х у XVII столітті. 

В іконографії блаженна Соломія зображена з зіркою, що спливає з її уст у момент смерті.