Блаженна Маргарита Луція Шевчик
Маргарита Шевчик народилася у м. Шепетівка Хмельницької області у 1828 році у сім’ї підприємця. Вона втратила батька, коли їй було сім років, а мати померла через два роки. Тому вихованням Маргарити займалася її зведена старша сестра від першого шлюбу її батька. Значний вплив на майбутню монахиню мали священники місіонери з храму св. Йосифа у Ізяславі (Заславі), які вели братство Пресвятої Трійці, до якого теж належала юна Маргарита Шевчик. У Заславі вона часто молилася перед образом Матері Божої Заславської, який знаходився у монастирі оо. францисканців. З того часу і аж до смерті її улюбленою молитвою була адорація Пресвятих Дарів та на розарії, який вона постійно тримала у руках.
У віці 20 років Маргарита вступила до Францисканського Ордену Світських, а у 1870 р. вирушила у паломництво до Святої Землі, де у Єрусалимі прожила три роки, служачи хворим та паломникам. Повертаючись додому, відвідала Лорето, де у своєму серці почула голос Пресвятої Діви Марії, яка просила її опікуватися хворими та неповносправними особами. У Італії також отримала зцілення рани на голові, що довго не могла загоїтися. Восени 1873 р. у Варшаві майбутня монахиня познайомилася з бл. Гоноратом Козьмінським, засновником багатьох, прихованих перед світом, чернечих спільнот. Під його впливом у 1878 склала обітниці Францисканського Ордену Світських. Новіціат проходила в одному із заснованих капуцином безгабітових згромаджень, поки у 1880 р. не переїхала до Закрочима (нині – Мазовецьке воєводство, Польща), де опікувалася двома жінками похилого віку. Там Маргарита Шевчик заснувала нову чернечу спільноту Сестрички Убогих, які мали опікуватися убогими та всіма, хто потребує допомоги. Згодом вона перейменувала спільноту на Згромадження Дочок Страждальної Матері Божої (серафітки). Монахині також служили у Варшаві та Ченстохові, а утримували себе, шиючи келихову білизну та літургійний одяг. У 1891 році переїхали до Галичини, де 14 серпня 1891 сестри прийняли чернечий габіт з рук краківського єпископа кардинала Альбіна Дунаєвського. В Освенцимі Мати Шевчик, яка прийняла нове ім’я Луція, побудувала монастир, що відтоді став материнським домом її згромадження. У 1901 р. була обрана генеральною настоятелькою згромадження і цю функцію виконувала до 1904 р. 8 березня 1904 р. за станом здоров’я попросила про звільнення від служіння настоятельки і переїхала до м. Нешава (нині – Куявсько-Поморське воєводство).
Померла 5 червня 1905 р., прийнявши останнє Пресвяте Причастя. Її мощі у 1951 р. перенесли до храму Матері Божої Страждальної в Освенцимі, де спочивають при генеральному домі сестер серафіток.
9 червня 2013 року у Кракові відбулася її беатифікація, яку очолив кардинал А. Амато.
Зображають блаженну у чернечому францисканському одязі з розарієм у руках.
Спомин блаженної Маргарити Луції Шевчик відзначається 5 червня.
