Альберт Хмельовський (1845–1916) народився в бідній родині, з чотирьох дітей був найстаршим. У хрещенні отримав ім’я Адам-Бернард-Іларій.
У 8 років втратив батька, а в 14 – матір. Навчався в кадетській школі в Санкт-Петербурзі, з 1861 року вивчав сільське господарство в Пулавах (Польща). 1863 року взяв участь у Січневому повстанні й унаслідок поранення втратив ногу. Потрапив у полон, але за сприяння рідних утік і виїхав до Парижа через загрозу репресій.
1865 року повернувся до Варшави й розпочав художні студії, які продовжив у Мюнхені. Часто бував серед видатних художників і брав участь у виставках у Польщі. Остаточно повернувся на батьківщину 1874 року.
Написавши 1880 року знакове полотно «Ecce Homo», пережив переломний момент. Покинув художнє мистецтво та приєднався до Товариства Ісусового в монастирі у Старому Селі під Львовом, але пробув там недовго. Альберт упав у депресію, мав нервові розлади, майже рік лікувався на Кульпаркові. У січні 1882 року він поїхав на Поділля, до родинного маєтку в Кудринцях, де жив у свого молодшого брата Станіслава. Багато подорожував, їздив Поділлям, був на Волині і Підляшші. Саме тоді зблизився з францисканцями, зокрема з отцем Леопольдом Погожельським із Шаргорода (Вінницька область), із яким мав багато духовних розмов. 1884 року перебрався до Кракова, де присвятив себе справам милосердя, піклуванню про бідних і безпритульних. Він хотів бути не для них, а одним із них, тому оселився в котельні разом із бездомними.
1887 року прийняв чернечу рясу й ім’я Альберт. Через рік, за згодою місцевого єпископа, довкола нього постало нове згромадження альбертинів, у якого 1891 року з’явилася жіноча гілка. Основою життя в цих спільнотах став устав святого Франциска.
Брат Альберт, як часто зверталися до святого, відкрив багато будинків для сиріт, немічних, людей похилого віку й невиліковно хворих. Знаходив безпритульним працю, щоб вони мали можливість себе утримати.
Помер 25 грудня 1916 року. Канонізований 1986 року. Папа Йоан Павло ІІ присвятив святому Альберту п’єсу «Брат нашого Бога» й засвідчив, що мужність Хмельовського покинути улюблену справу заради покликання стала духовною опорою, коли такий крок довелося зробити йому самому.
Зображають святого в чернечому вбранні. Часто він пригортає безпритульного.
Спомин припадає на 17 червня.
Головне зображення: Gosc