У проповіді під час Святої Меси на площі Святого Петра з нагоди 10-річчя Апостольського напоумлення «Amoris laetitia», яку зачитав Декан Колегії кардиналів, Папа зосередився на ролі родини як першої школи почуттів, важливості виховання молоді до справжньої любові, відновленні традиції сімейної молитви та захисті життя. Євхаристійне богослужіння також стало нагодою прилюдного засвідчення сопричастя з новообраним Патріархом Багдада Павлом III, Главою Халдейської Католицької Церкви.
Про це повідомляє Vatican News.
«Радість любові (amoris laetitia), яка проживається у сімʼях, є також радістю Церкви». Ці слова, якими Папа Франциск розпочав своє післясинодальне Апостольське напоумлення «Amoris laetitia», стали також відправною точкою для проповіді, яку Папа Лев XIV приготував на Святу Месу з нагоди десятиріччя цього документа.
В середу, 14 жовтня 2026 р., Святіший Отець повинен був очолити Євхаристійне богослужіння разом із Главами Східних Католицьких Церков та головами єпископських конференцій, яких він запросив до Ватикану, щоб обговорити втілення цього документа в місцевих Церквах. Оскільки напередодні йому зробили операцію з видалення аденокарциноми легені, то Святу Месу з його доручення очолив кардинал Антоніо Луїс Таґле, Декан Колегії кардиналів, який також зачитав проповідь.
На підвалинах любові
Під час першого читання прозвучав «гімн любові», що міститься у 13-й главі Першого послання святого Павла до Коринтян, який є також в основі роздумів про чесноти християнського подружжя, поміщених у четвертому розділі папського документа. «Саме завдяки цим цінностям подружжя, за образом Трійці та з допомогою благодаті, зростає разом, день за днем, дозріваючи кожен у своїй унікальності й, водночас, втілюючи ту взаємну подібність, яка розвивається завдяки “стабільному наміру ділитися та разом будувати все своє життя” (AL, 123). Таким чином, справжня радість любові – це повільне злиття, у якому унікальність одного розквітає у дарі завдяки присутності іншого», – зазначив Папа, нагадуючи, що апостол писав ці слова до громади, багатої дарами, наголошуючи, що без любові всі ці отримані таланти «немов мідь бреняча або кимвал звучний». І саме цю любов Amoris laetitia запрошує покласти в основу сімей.
Школа почуттів
За словами Святішого Отця, справжня любов заохочує навчати молодь, що готується до подружжя, «важливості чеснот», між якими важливе місце займає цнотливість як «цінна передумова для справжнього зростання в міжособистісній любові». Як підкреслив Папа, щодо цього заслуговують похвали різні ініціативи на рівні парафій чи церковних структур, але цього не вистачить, якщо ці програми «не будуть випереджені та підтримані вихованням до любові, яке супроводжує все зростання, починаючи з дитинства». І тому «домашня любов, конкретна, не позбавлена труднощів, помилок і падінь, і водночас чудова в своїй непередбачливій щоденності, є першою школою почуттів, першим і незамінним набуттям “радості любові”.
Зростати, починаючи з любові
Лев XIV заохотив впроваджувати в життя «просту та ясну» заповідь, яку Ісус залишив нам наприкінці свого земного життя, що записана в Євангелії від Івана: «Це моя заповідь, щоб ви любили один одного, як я вас полюбив!». Це потрібно, щоб «зростати як Церква, що є “родиною сімей” (AL, 87), у взаємному піклуванні», з якого всі почерпнуть користь: молодята, що почуватимуться підбадьореними на початку свого шляху, батьки, що отримають допомогу в доланні викликів, літні люди, що побачать цінування своєї ролі свідків мудрості та чеснот. «Тут знайде підтримку та натхнення навіть той, хто є найбільш уразливим або переживає складні ситуації та кризові моменти, оточений любов’ю та захищений від осуду й упереджень. Пам’ятаймо: “Якою б пораненою не була сім’я, вона завжди може зростати, починаючи з любові”», – закликає Папа, цитуючи підсумковий звіт XIV Асамблеї синоду єпископів, що була присвячена сімʼї.
За словами Святішого Отця, саме в цій любові, «фундаментальній для життя та співіснування», коріняться також цінності відкритості до життя і пошани до життя, від зачаття до природної смерті. «Без міцних сімей, відкритих на дар дітей, які дбають про їхнє виховання та розвиток, світ не має майбутнього», – підкреслив Лев XIV.
Привілейоване місце молитви
Врешті, Папа звертає увагу на ще один важливий момент: на запрошення Ісуса «просити в Отця в Його імʼя». «Ці слова нагадують нам, що сім’я є привілейованим місцем для молитви. На жаль, слід визнати, що сьогодні в багатьох частинах світу звичай молитися разом у сімейному колі – перед їжею, на початку та наприкінці дня або з особливих нагод – значно ослаб», – зазначив Лев XIV, нагадуючи в світлі «Amoris laetitia» про важливість у сімейному житті спільної молитви та таїнств, бо вони «відкривають серця на Божу дію, дають змогу разом досягти того, чого самотужки ніколи не вдалося б досягти».
Дар сопричастя
Далі кардинал Таґле сказав, що має честь очолювати це богослужіння зі спеціальним мандатом від Святішого Отця Лева XIV, яким є «прилюдно виявити церковне сопричастя, яке він надав Блаженнішому Павлу III Ноні, Багдадському патріархові Халдейської Католицької Церкви», що співслужив під час цієї Святої Меси. «Сопричастя Патріарха з Наступником святого Петра нагадує давню традицію, яка закріплювала єдність у вірі та любові патріаршої Церкви з Римською катедрою, а в ті часи — і самих Церков між собою: отже, це не просто формальність, а жива реальність, яка черпає свою суть у Євхаристійному сопричасті, джерелі та вершині єдності Церкви у Христі», – сказав він, і, звертаючись до патріарха Павла, зазначив, що його присутність допомагає краще зрозуміти наше буття Церквою, «сопричастя в Христі Господі Церков різних обрядів і традицій у видимо виявленій єдності з Наступником святого Петра».
