У вівторок, 8 вересня 2026 року, з доручення Папи Лева XIV оприлюднено підсумковий звіт Дослідницької групи № 6, присвячений перегляду документів про взаємини між єпископами, спільнотами богопосвяченого життя та церковними рухами, а також другу частину підсумкового звіту Дослідницької групи № 7, яка стосується перебігу та концепції візитів «Ad limina apostolorum». Перша частина цього звіту побачила світ 5 травня цього року.
Про це повідомляє Vatican News.
Нагадаємо, що під час першої сесії XVI Звичайної Асамблеї Синоду на тему «Задля синодальної зустрічі: сопричастя, участь і місія», що відбувалася в жовтні 2023 року, виникли деякі питання богословського, душпастирського та юридичного характеру, які не було можливим поглибити в рамках праці асамблей. Тому з доручення Папи Франциска Генеральний секретаріат Синоду і префекти відповідних дикастерій передали ці питання десятьом дослідницьким групам. Згодом Лев XIV скликав ще дві додаткові такі групи, а деякими темами займаються спеціальні комісії. По завершенні праці груп Папа доручив оприлюднити їхні напрацювання.
Місія потребує взаємин
Публікація цих документів покликана поділитися з усім Божим народом плодами синодального розпізнання, втілюючи важливі принципи прозорості та підзвітності. Як наголошується, представлені тексти містять пропозиції, опрацьовані для Святішого Отця, які компетентні дикастерії та Генеральний секретаріат Синоду згодом мають перетворити на конкретні оперативні кроки.
«Ці два звіти, здається, говорять про різні речі, але стверджують одне й те саме: немає місії без віднови стосунків. Між єпископом і чернечими спільнотами, між єпископом і довіреною йому частиною Божого люду, між місцевою Церквою та Єпископом Риму діє те саме правило: ми слухаємо один одного, звітуємо та обмінюємося дарами», – підкреслив Генеральний секретар Синоду кардинал Маріо Грек, вказуючи на концепцію співвідповідальності.
Навернення стосунків
Звіт Дослідницької групи № 6 «Перегляд, у синодальній та місіонерській перспективі, документів про стосунки між єпископами, богопосвяченим життям та церковними об’єднаннями», опрацьований у період з квітня 2024 по лютий 2026 року, пропонує практичний внесок для переходу від суто формальних чи ієрархічних стосунків до взаємної довіри та слухання.
У сфері взаємин між єпископами та світом богопосвяченого життя пропонується розробити богословсько-юридичні критерії для заснування нових інститутів, призначити в кожній дієцезії делегата або вікарія для богопосвяченого життя та запровадити обов’язкові угоди між дієцезіями та чернечими інститутами. Такі договори мають регулювати питання місії, формування, гендерної рівності, винагороди та управління майном, а також передбачати створення комісій для вирішення можливих суперечок.
У плані співпраці між конференціями єпископів та радами вищих настоятелів пропонується спільна підготовка візитів «Ad limina», проведення спільних вишколів у семінаріях і новиціатах, а також забезпечення повноцінного представництва богопосвячених осіб і мирян у прийнятті рішень. Щодо церковних рухів і нових спільнот наголошується на їхній систематичній інтеграції в душпастирські плани дієцезій та органи участі.
Оновлення візитів «Ad limina»
Друга частина звіту Дослідницької групи № 7, яка займалася темою «Деякі аспекти постаті та служіння єпископа в місіонерсько-синодальній перспективі», пропонує новий підхід до візитів «Ad limina», відповідно до Апостольської конституції Папи Франциска Praedicate Evangelium. Візит має бути не просто адміністративним переобліком, а інструментом місіонерського навернення звичайної душпастирської праці.
Підготовчий етап передбачає залучення всього Божого люду до складання попереднього звіту про стан дієцезії (Relazione previa), який згодом колегіально оцінюватимуть єпископи провінції чи конференції. Під час перебування в Римі головна увага приділятиметься духовній розміреності, роботі в малих групах та відвертому діалогу у формі «обміну дарами». Пропонується також, щоб єпископа за можливості супроводжувала представницька делегація з дієцезії.
Особлива увага приділяється подальшим крокам. Інституції курії повинні передати звіт про візит до єпископських конференцій чи єпископських структур Східної Церкви; кожен дієцезіальний єпископ разом із вірними, які, можливо, супроводжували його до Риму, звітуватиме перед місцевою Церквою про результати. Далі органи участі та відповідні дієцезіальні відомства повинні визначити подальші кроки. Пропонується також періодично скликати незалежну церковну комісію для оцінки всього процесу.
