Голова Італійської єпископської конференції (CEI) кардинал Маттео Марія Дзуппі вдруге відвідує Україну. Упродовж чотириденного візиту він, зокрема, побуває в Києві. Перед від’їздом до столиці кардинал у супроводі Апостольського нунція в Україні архієпископа Вісвальдаса Кульбокаса відвідав центр тримання військовополонених «Захід-1» у Львівській області, де утримуються особи, які воювали у складі російської армії. Усім ув’язненим кардинал Дзуппі привіз подарунки, серед яких — брелок як знак надії на швидке повернення додому, а також послання солідарності від Папи Лева XIV.
Про це повідомляє Vatican News.
Брелок, бо «я сподіваюся, що незабаром ви повісите на нього ключ від дому, щоб відчинити двері й обійняти своїх близьких». Далі – іконка Пресвятої Богородиці Salus Populi Romani, «для християн – образ нашої Матері, а для всіх – образ надії». Врешті – фотографія Папи, який «послав мене сюди, щоб сказати вам, що він молиться за мир і за те, щоб війна закінчилася». Це три подарунки, які кардинал Маттео Марія Дзуппі, «cardinale Matteo», як він себе представив, приніс численним вʼязням закладу «Захід-1», табору для військовополонених у Львівській області. Це один із п’яти таборів у всій країні, де утримуються ті, хто воював у лавах російської армії та потрапив у полон на полі бою.
Місія, що розпочалася 2023 року
Саме з цієї структури у вівторок, 14 липня 2026 року, розпочався візит Голови Єпископської Конференції Італії (CEI) та Архієпископа Болоньї в Україну. Це його другий візит до країни, що зазнала агресії, від початку повномасштабного російського вторгнення. Перший відбувся у червні 2023 року, коли кардинал Дзуппі прибув до Києва за дорученням Папи Франциска, щоб зустрітися з президентом Володимиром Зеленським та іншими політичними й церковними діячами. Це дало печаток тривалому турові, який наступними місяцями привів його до Москви, Вашингтона та Пекіна. Це була дипломатична, але передусім гуманітарна місія з численними цілями, насамперед – виявити, згідно з бажанням Папи-аргентинця, присутність Церкви посеред цієї війни, якій, як здається, немає кінця. А також зміцнити те, що кардинал П’єтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу, окреслив як механізм, спрямований на повернення дітей та підлітків, яких, згідно з заявами України, силоміць вивезли до Росії, на звільнення полонених (за що сам президент Зеленський публічно подякував Святому Престолу за його зусилля) та на репатріацію тіл загиблих.
У таборі військовополонених
Отже, через три роки після тієї місії кардинал Дзуппі знову повернувся в Україну. Заплановано чотири дні візиту, проте перша зупинка – не в столиці, куди кардинал прибув увечері на автомобілі, а в цій колишній радянській в’язниці у Львівській області, де, у супроводі української поліції та військових, він зміг особисто переконатися в умовах життя та утримання полонених. Поряд із ним – Апостольський нунцій архієпископ Вісвальдас Кульбокас та Посол України при Святому Престолі Андрій Юраш, який сьогодні у своїх соціальних мережах, анонсуючи приїзд кардинала, написав: «Україна вкотре доводить, що є цивілізованою державою, відкритою до діалогу та пошуку шляхів, які ведуть до справедливого й тривалого миру для країни… Україна завжди розкриває обійми тим, хто її любить і хто їй допомагає у цей надскладний час російської агресії!».
«Кардинал відвідав заклад, який відповідає всім міжнародним стандартам і відкритий для всіх, хто бажає на власні очі переконатися в умовах, у яких Україна утримує полонених», – додав Юраш. Під час візиту кардинал Дзуппі оглянув різні приміщення закладу: нещодавно відремонтовані душові, кімнати, загальну залу з камуфляжними костюмами та коробками з особистими речами, магазин, де можна зробити покупки, невеличку каплицю на території табору, а також невеликий лазарет, де надають допомогу при проблемах із суглобами, хворобах, підхоплених у окопах, або осколкових пораненнях.
Зустріч з полоненими
У всіх цих місцях «cardinale Маттео» мав нагоду привітатися та потиснути руку різним полоненим: усі – чоловіки, всі з поголеними головами та в синіх робах, але не всі – росіяни. Адже у «Захід-1» також перебувають білоруські, конголезькі, корейські, перуанські, нігерійські та філіппінські громадяни. «У центрі представлені 53 країни», – пояснює у детальному репортажі часопис італійського єпископату «Avvenire», журналіст якого входить до супроводу кардинала, підкреслюючи, що з міркувань безпеки точна кількість ув’язнених не вказується.
Голова Італійської єпископської конференції зустрівся з десятками з них і з кожним зупинився, щоб обмінятися кількома словами французькою чи іспанською мовою з властивою йому привітністю, коротко дізнатися про їхню історію. 25-річному юнакові, який ходив на милицях через ампутовану ногу, він сказав: «Але ти ж такий юний, скільки тобі років? Сподіваємося, що тобі скоро зможуть встановити протез».
Молитва Папи
Неодноразово кардинал – за посередництвом українського священника, який перекладав – повторював про мету свого візиту: «Папа Лев послав сюди мене та нунція, щоб принести вам велику надію на майбутнє; він молиться за вас, щоб війна закінчилася і ви змогли повернутися додому». З поліетиленового пакета кардинал він діставав білі коробочки, щоб особисто вручити подарунки. Перший, як уже згадувалося, – це брелок із папським гербом. «Папа сказав мені привезти брелок. Я сподіваюся, що незабаром ви вставите туди ключ від дому, щоб відчинити двері й обійняти своїх близьких… Коли ми далеко від дому, ми згадуємо тих, хто на нас чекає, і нам стає легше. Сьогодні ми хочемо сказати вам: дивіться в майбутнє з надією, що ви повернетеся додому, що війна закінчиться. І ми дуже молимося, щоб це сталося якнайшвидше», – мовив він.
Не дати злу розростатися
У маленькій церковці, останньому етапі відвідин, перед тим, як усі разом проказали молитву, він підсумував: «Молімося, щоб ви якнайшвидше змогли знайти дорогу додому, щоб усе це закінчилося і ви змогли почати нове життя». «Але й тут, всередині, має бути все по-новому», — додав кардинал, вказавши пальцем на серце: «Ми маємо прогнати все погане. Усі ви бачили багато поганого, багато жахливого, жахливого, чого не слід робити, але Бог завжди дарує нам надію… Не давайте злу розростатися тут, всередині, і Бог завжди допоможе нам позбутися зла».
